КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
VI сесія VIII скликання

РІШЕННЯ

від 17 травня 2018 року N 818/4882

Про затвердження Плану дій сталого енергетичного розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки

Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 262/5649 "Про приєднання міста Києва до "Угоди мерів" та від 17 березня 2016 року N 232/232 "Про затвердження Комплексної цільової програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2016 - 2020 роки", Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити План дій сталого енергетичного розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, що додається.

2. Структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районним в місті Києві державним адміністраціям забезпечити організацію виконання завдань і заходів Плану дій сталого енергетичного розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки.

3. Рекомендувати підприємствам, установам та організаціям - суб'єктам відносин у сфері енергозбереження керуватися Планом дій сталого енергетичного розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу.

 

Київський міський голова

В. Кличко


 

Додаток
до рішення Київської міської ради
17.05.2018 N 818/4882


ПЛАН ДІЙ СТАЛОГО
ЕНЕРГЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА КИЄВА НА 2018 - 2020 РОКИ

Столиця України Київ приєднується до Угоди Мерів - об'єднання європейських міст, що змінюють свою енергетичну та кліматичну політику згідно з Планом 20-20-20. За допомогою Проекту USAID у 2011 році було розроблено Муніципальний енергетичний план Києва до 2020 року. У травні 2015 року місто Київ почало розробку Плану дій сталого енергетичного розвитку з метою формування довгострокової кліматичної політики міста. Ця робота виконується завдяки підтримки Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа у Україні".

Цей документ є енергетичною стратегією міста до 2020 року і відповідно до Методології Європейської комісії має назву План дій сталого енергетичного розвитку Києва на період до 2020 року (далі ПДСЕР - SustainableEnergyActionPlans). Розробка ПДСЕР Києва виконана ЕСКО "Екологічні Системи" разом з комунальними та енергетичними компаніями міста. У ПДСЕР Києва враховані результати проекту Світового банку та пропозиції енергоаудиторської компанії ПЕФ "ОптімЕнерго". Розробка ПДСЕР Києва була побудована на базі Муніципального енергетичного плану.

Завдяки значно пізнішому початку розробки ПДСЕР Києва ніж європейських міст майже на десятиріччя існуючі фінансові обмеження до залучення інвестицій на модернізацію, секторальний охват Плану включає до модернізації 5 % житлових будівель, 14 % громадських будівель, 8 % системи централізованого теплопостачання міста, 100 % муніципального транспорту та 100 % системи централізованого водопостачання та водовідведення. 2013 рік прийнято за базовий рік, від якого відраховується зниження викидів CO2 до 2020 року.

Разом з тим зниження енергоспоживання у модернізованих житлових та громадських будівлях, системах централізованого теплопостачання та водопостачання, транспорту становлять 21 % у період до 2020 року. Також відбувається заміщення викопного палива відновлювальними видами палива та енергії на 27 %.

Умовою реалізації ПДСЕР Києва є також впровадження в місті муніципальної системи енергетичного менеджменту на основі муніципальної енергетичної інформаційної системи (МЕІС).

ПДСЕР Києва створює реальну європейську кліматичну політику міста. Внаслідок реалізації ПДСЕР Київ прагне скоротити викиди CO2 на 34 % до 2020 року.

Реалізація планів пропонованого масштабу зараз є неможливою при зберіганні сучасної системи менеджменту модернізації міста, яка взагалі не відповідає сучасним викликам по залученню позабюджетних коштів, по вимогах до будівництва та модернізації тисяч житлових та громадських будівель по європейським стандартам, будівництва десятків сучасних енергоблоків на відновлювальних джерелах, залучення до енергетичного балансу міста відходів сміття та мулових осадів, скидного тепла очищених стоків, енергії сонця, повітря та геотермальної енергії.

Найбільш прийнятним досвідом столиць країн ЄС для Києва, на думку розробників ПДСЕР, є досвід Берліна по модернізації будівель та енергетики міста (Берлінське енергетичне агентство). Енергетична та кліматична модернізація Києва по вимогах та стандартах ЄС потребує широкої міжнародної кооперації та залучення політичних, фінансових та технічних партнерів на довгостроковий період часу.

Разом з тим побудовано проект ПДСЕР Києва на період 2021 - 2030 років, що відповідає наступним цілям:

Зниження потреби містом теплової енергії в 2 рази - ця мета досягів проектами глибокої термомодернізації багатоповерхових житлових будівель та громадських будівель міста. Ці проекти сприяють реалізації європейської Директиви по енергетичній ефективності будівель (EPBD).

Максимально можливе (до 40 %) заміщення природного газу альтернативними видами палива та джерелами відновлювальної енергії для опалення громадських будівель. Ці проекти сприяють реалізації європейської Директиви по відновлювальній енергетиці.

Часткове (на 47 %) заміщення природного газу альтернативними видами палива та джерелами відновлювальної енергії у системі централізованого теплопостачання одночасно з реалізацією проектів термомодернізації будівель. Ці проекти також сприяють реалізації європейської Директиви по відновлювальній енергетиці. Таким чином, центральним напрямком ПДСЕР Києва є поступова відмова від природного газу як основного виду палива для міста.

ПДСЕР Києва реалізується трьома блоками інвестиційних проектів у період 2021 - 2030 рр. Основні капіталовкладення пропонуються у секторі термомодернізації багатоповерхових житлових будівель та громадських будівель міста. Другий блок інвестиційних проектів спрямовано на модернізацію системи централізованого теплопостачання міста, що теж потребує значних капіталовкладень. Третій блок інвестиційних проектів спрямовано на модернізацію системи вуличного освітлення, системи водопостачання та громадського транспорту.

CO2

- Діоксин вуглецю (вуглекислий газ)

DPP

- Дисконтований строк окупності

EnPC

- Енергетичний перфоманс-контрактинг

EPBD

- Європейська Директива по енергетичній ефективності будівель

ІРЛП

- Індекс розвитку людського потенціалу

IRR

- Внутрішня норма рентабельності

JICA

- Японське агентство міжнародного співробітництва

KfW

- Німецький державний банк

KPI

- Ключові показники ефективності (англ. Key Performance Indicators)

NEFCO

- Північна Екологічна Фінансова Корпорація

NPV

- Чистий дисконтований дохід

NPVQ

- Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу

SEAP

- План дій сталого енергетичного розвитку (англ. Sustainable Energy Action Plan)

USAID

- Агентство США з міжнародного розвитку

USD

- Долар США

АДЕ

- Альтернативні джерела енергії

АК

- Акціонерне товариство

БКВ

- Базовий кадастр викидів

ГВП

- Гаряче водопостачання

ГЕС

- Гідроелектростанція

ДБ

- Державний бюджет

ДБН

- Державні будівельні норми

ДВС

- Дніпровська водна станція

ДТЕК

- Донбаська паливно-енергетична компанія

Е5Р

- Східноєвропейське партнерство з енергоефективності та довкілля

ЕЗО

- Електромережі зовнішнього освітлення

ЕСКО

- Енергосервісна компанія

ЄБРР

- Європейський банк реконструкції та розвитку

ЄІБ

- Європейський інвестиційний банк

ЖБК

- Житло-будівельний кооператив

ЗМІ

- Засоби масової інформації

ІТП

- Індивідуальний тепловий пункт

КЕА

- Київське Енергетичне Агентство

КП

- Комунальне підприємство

МБ

- Міський бюджет

МБРР

- Міжнародний банк реконструкції та розвитку

МЕП

- Міський енергетичний план

МКВ

- Моніторинговий кадастр викидів

МФО

- Міжнародна фінансова організація

н/д

- Дані не надані

НВС

- Насосна водопровідна станція

ОСББ

- Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків

ПАТ

- Приватне акціонерне товариство

ПДВ

- Податок на додану вартість

ПДСЕР

- План дій зі сталого енергетичного розвитку

ПЕБ

- Паливно-енергетичний баланс

ПЕР

- Паливно-енергетичні ресурси

ПЕФ

- Приватна енергосервісна фірма

ПС

- Підстанція

СВП

- Структурний відокремлений підрозділ

СЕМ

- Система енергетичного менеджменту

ТЕО

- Техніко-економічне обґрунтування

ТЕЦ

- Теплоелектроцентраль

ТОВ

- Товариство з обмеженою відповідальністю

ФЧТ

- Фонд чистих технологій


РОЗДІЛ 1
ВИХІДНИЙ СТАН МІСТА ТА ЙОГО РОЗВИТОК

1.1. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО МІСТО

Місто Київ - столиця України, адміністративний, промисловий, науковий, фінансово-економічний та культурний центр держави, важливий транспортний вузол та порт на р. Дніпро. Київ є окремою адміністративно-територіальною одиницею та адміністративно не входить до складу Київської області. В місті зосереджені центральні органи державної влади, органи місцевого самоврядування Києва та Київської області, дипломатичні представництва іноземних держав.

Місто розташоване на півночі України (50°27ў00І пн. ш., 30°31ў25І сх. д.) на межі Полісся і лісостепу по обидва береги р. Дніпро нижче устя р. Десна. Основна частина міста знаходиться на високому правому березі, інша - на низькому лівому березі р. Дніпро. Площа міста становить 835,6 км2. Довжина вздовж берега - понад 20 км. Ліси, парки і сади становлять більш ніж половину площі Києва (майже 80 тис. гектарів).

Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Територія міста розділена на Правобережну і Лівобережну частини, які складаються з 10 адміністративних районів. Розташування адміністративних районів міста приведено на рисунку 1.1.1.

Рисунок 1.1.1. Розташуванням адміністративних районів на карті міста

 

Г - Голосіївський, Дар - Дарницький, Дес - Деснянський, Дн - Дніпровський, О - Оболонський, Печ - Печерський, Под - Подільський, Св - Святошинський, Сол - Солом'янський, Ш - Шевченківський


Київ є найбільшим містом України і сьомим за кількістю населення у Європі. Станом на 2013 рік у Києві проживало 2845,02 тис. осіб. За останні десять років населення міста стабільно зростає в середньому на 20 тисяч осіб за рік.

1.2. ЗАГАЛЬНИЙ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС МІСТА

Основними видами паливно-енергетичних ресурсів для різних потреб міста є природний газ та електроенергія.

Серед кінцевих споживачів ПЕР виділяють наступні групи:

• Будівлі житлового фонду;

• Будівлі бюджетної сфери;

• Вуличне освітлення;

• Транспорт;

• Промисловість;

• Інші будівлі;

• Централізоване водопостачання та водовідведення;

• Централізоване теплопостачання.

Детальний аналіз споживання ПЕР кожного сектора міста приведено в додатку "Базовий огляд м. Києва".

Кінцеве споживання ПЕР містом у 2013 році складає 41061,1 ГВт·год.

Кінцеве споживання енергії за секторами та за видами ПЕР приведено на рисунках 1.2.1 - 1.2.3.

Рисунок 1.2.1. Кінцеве споживання енергії за видами ПЕР у 2013 році

 


Повний паливно-енергетичний баланс міста (далі - ПЕБ) за 2013 рік приведено в таблицях 1.2.1 - 1.2.3 та на рисунку 1.2.3.

Таблиця 1.2.1. Споживання енергетичних ресурсів в 2013 році, в натуральному вираженні

Категорія

Вид енергоносія

Електроенергія

Теплова енергія

Природний газ

Бензин, Стиснений газ

Дизель

ГВт·год

тис. Гкал

млн м3

тонн

тонн

Будівлі бюджетної сфери

591,30

1607,03

23,24

 

 

Будівлі міського бюджету

147,04

966,15

4,45

 

 

Бюджетні будівлі (не міського бюджету)

444,26

640,88

18,79

 

 

Інші будівлі

2724,13

1064,11

53,33

 

 

Будівлі житлового фонду

2135,99

10810,00

313,47

 

 

Вуличне освітлення

61,19

 

 

 

 

Промислові підприємства

1754,92

 

216,07

 

 

Система централізованого водопостачання

378,29

 

 

 

 

Система централізованого теплопостачання

852,88

 

 

 

 

Транспорт, в т. ч. :

378,51

 

 

684131,28

207225,15

Міський транспорт

5,65

 

 

808,99

2155,03

Громадський транспорт

372,85

 

 

437,85

14739,15

Приватний транспорт

 

 

 

682884,43

190330,97

Загалом

8877,20

13481,14

606,10

684131,28

207225,15


____________
* - Розрахункове значення

Таблиця 1.2.2. Споживання енергетичних ресурсів в 2013 році, що приведене до загальних одиниць виміру, ГВт·год

Категорія

Вид енергоносія

Електроенергія

Теплова енергія

Природний газ

Бензин, СПГ

Дизель

Всього

ГВт·год

ГВт·год

ГВт·год

ГВт·год

ГВт·год

ГВт·год

Будівлі бюджетної сфери

591,3

1869,0

222,0

 

 

2682,3

Будівлі міського бюджету

147,0

1123,6

42,5

 

 

1313,1

Бюджетні будівлі (не міського бюджету)

444,3

745,3

179,5

 

 

1369,1

Інші будівлі

2724,1

1237,6

509,4

 

 

4471,1

Будівлі житлового фонду

2136,0

12572,0

2994,3

 

 

17702,3

Вуличне освітлення

61,2

 

 

 

 

61,2

Промислові підприємства

1754,9

 

2063,9

 

 

3818,8

Система централізованого водопостачання

378,3

 

 

 

 

378,3

Система централізованого теплопостачання

852,88

 

 

 

 

852,9

Транспорт, в т. ч. :

378,5

 

 

8415,0

2300,9

11094,4

Міський транспорт

5,7

 

 

10,1

25,6

41,4

Громадський транспорт

372,9

 

 

5,4

175,4

553,6

Приватний транспорт

 

 

 

8399,5

2099,9

10499,3

Загалом

8877,20

15678,6

5789,5

8415,0

2300,9

41061,1


Таблиця 1.2.3. Викиди CO2 в 2013 році, тис. тонн

Категорія

Вид енергоносія

Електроенергія

Теплова енергія

Природний газ

Бензин, СПГ

Дизель

Всього

тис. тонн

тис. тонн

тис. тонн

тис. тонн

тис. тонн

тис. тонн

Будівлі бюджетної сфери

641,3

500,9

44,8

 

 

1187,0

Будівлі міського бюджету

159,46

301,13

8,58

 

 

469,2

Бюджетні будівлі (не міського бюджету)

481,80

199,75

36,26

 

 

717,8

Інші будівлі

2954,3

331,7

102,9

 

 

3388,9

Будівлі житлового фонду

2316,5

3369,3

604,8

 

 

6290,6

Вуличне освітлення

66,4

 

 

 

 

66,4

Промислові підприємства

1903,2

 

416,9

 

 

2320,1

Система централізованого водопостачання

410,3

 

 

 

 

410,3

Система централізованого теплопостачання

924,9

 

 

 

 

924,9

Транспорт

410,5

 

 

2095,3

614,3

3120,2

Міський транспорт

6,1

 

 

2,5

6,8

15,5

Громадський транспорт

404,4

 

 

1,3

46,8

452,5

Приватний транспорт

 

 

 

2091,5

560,7

2652,1

Загалом

9627,3

4210,9

1169,5

2095,3

614,3

17708,3


Рисунок 1.2.2. Зведений паливно-енергетичний баланс м. Києва за 2013 рік, ГВт·год

 


Рисунок 1.2.2. Зведений паливно-енергетичний баланс м. Києва за 2013 рік, ГВт·год (продовження таблиці)

 


Рисунок 1.2.3. Кінцеве споживання енергії за секторами у 2013 році

 


Будівлі житлового фонду займають найбільшу частину в загальній структурі споживання ПЕР містом - 43 %. Основне споживання ПЕР в житлових будинках припадає на опалення та становить 80 %. Більша частина будинків побудована в період 1950 - 1970 років за часів Радянського Союзу, вони характеризуються значними втратами тепла через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості теплової енергії для обігріву приміщень. За даними енергетичного аудиту, питоме споживання ПЕР на опалення у житлових будівлях Києва становить 120 кВт год/м2 в рік, що значно більше в порівнянні з середніми європейськими нормами та нормами ДБН.

Споживання ПЕР системою транспорту в загальному балансі міста становить 27 %, з них приватний транспорт займала 26 %.

До категорії "Інші будівлі" входять комерційні споживачі різних форм власності. В загальному балансі споживання ПЕР категорія споживачів "Інші будівлі" займала близько 11 % в 2013 році.

Споживання ПЕР промисловими підприємствами в загальному балансі міста становить 9 %, основним видом ПЕР, що споживається в промисловості, є природний газ.

Будівлі бюджетної сфери займають в загальному ПЕБ долю 7 %. Основна частка ПЕР в бюджетній сфері припадає на споживання електроенергії. Будівлі, що підпорядковуються місцевому та районним бюджетам, споживають 49 % ПЕР від загального споживання будівлями установ усіх бюджетів міста.

Споживання електричної енергії на потреби зовнішнього освітлення в 2013 році становила 61 ГВт год. В загальному балансі споживання ПЕР по місту система вуличного освітлення займає менше 1 %.

В загальному балансі споживання ПЕР містом сектор "Централізоване водопостачання" займає близько 1 %, сектор "Централізоване теплопостачання" - 2 %.

1.3. РОЗВИТОК ВИХІДНОГО СТАНУ (БАЗОВА ЛІНІЯ)

Енергетичне планування в значній мірі опирається на прогнозні показники розвитку міста у період до 2020 року. Зміни у чисельності населення, попиті енергоносіїв, зміни у паливно-енергетичному балансі та вартості енергоносіїв є фундаментальними основами планування наступних періодів.

Оцінки ефективності проектів розвитку міста виконуються на основі базової лінії - прогнозного сценарію економічного та енергетичного розвитку міста по принципу найменшого втручання - "як є".

Базова лінія споживання ПЕР (базовий сценарій) відображає тенденцію розвитку (збільшення або зменшення) споживання паливно-енергетичних ресурсів від рівня базового року, залежну від потреб споживачів, змін чисельності населення, кількості споживачів та інших факторів.

Базовий рік служить вихідною точкою для оцінки результатів та наслідків реалізації проектів, що дорівнює різниці між початковим (вихідним) станом і станом після завершення програм ПДСЕР.

За базовий рік прийнято модель споживання 2013 року, який є найбільш репрезентативним по відношенню до поточної економічної ситуації і для якого наявні надійні статистичні дані.

У відповідності із методичними рекомендаціями для розробки ПДСЕР виконується вибір пріоритетних секторів, на основі яких складається базовий кадастр викидів CO2 (далі - БКВ) та будується базова лінія.

Вибір пріоритетних секторів

Вибір основних секторів, які повинні бути зараховані при складанні ПДСЕР міста, ґрунтується на оцінці вкладу сектора в загальне енергоспоживання і можливості міської влади впливати на управління об'єктами сектора.

В таблиці 1.3.1 наведені порівняльні дані щодо частки кожного сектора в загальному обсязі споживання енергоресурсів в місті.

Таблиця 1.3.1. Споживання енергоресурсів по секторам

Найменування

ГВт·год

%

Ключові сектори

35950,0

87,6%

Будівлі міського бюджету

1313,1

3,2%

Будівлі іншого (не міського) бюджетного підпорядкування

1369,1

3,3%

Будівлі інші (комерційні)

4471,1

10,9%

Будівлі житлового фонду

17702,3

43,1%

Транспорт (муніципальний, громадський)

595,0

1,4%

Приватний транспорт

10499,3

25,6%

Додаткові сектори

5111,1

12,4%

Система централізованого водопостачання

378,3

0,9%

Система централізованого теплопостачання

852,9

2,1%

Зовнішнє освітлення

61,2

0,1%

Промислові підприємства

3818,8

9,3%

Загалом

41061,1

 

Рисунок 1.3.1. Частка кожного сектора в загальному обсязі споживання енергоресурсів

 


Сумарні обсяги споживання енергоресурсів у ключових секторах складають 88 %, у тому разі значну частку у групі складає сектор приватного транспорту. На рисунку 1.3.1 показано взаємне порівняння вкладу кожного із секторів в загальне споживання. Найбільш вагомими секторами є сектори будівель житлового фонду, приватного транспорту, комерційних будівель, але не по всіх вагомих секторах є можливість впливу міської влади на зменшення споживання енергоресурсів.

У відповідності із методичними рекомендаціями по розробці ПДСЕР до загального складу секторів, що будуть складати БКВ, пропонується включити такі ключові і додаткові сектори, що приведені в таблиці 1.3.2.

Таблиця 1.3.2. Перелік секторів та енергоресурсів, що увійдуть до базового кадастру (увійшли сектори та види енергоресурсів, що позначені "+")

N
з/п

Найменування сектора

Теплова
енергія

Електроенергія

Природний газ

Моторне паливо

1.

Будівлі бюджетної сфери

 

 

 

 

1.1.

- міського підпорядкування (376 установ)

+

+

+

 

1.2.

- міського підпорядкування (всі інші, окрім 376 установ)

-

-

-

 

1.3.

- іншого (не міського) бюджетного підпорядкування

-

-

-

 

2.

Будівлі житлового фонду

 

 

 

 

2.1.

- 433 будівлі

+

-

-

 

2.2.

- всі інші, окрім 433 будівель

-

-

-

 

3.

Інші споживачі

-

-

-

 

4.

Зовнішнє освітлення

 

+

 

 

5.

Система централізованого водопостачання (електроенергія)

 

+

 

 

6.

Система централізованого теплопостачання (електроенергія)

 

-

 

 

7.

Транспорт

 

 

 

 

7.1

Муніципальний та комерційний громадський транспорт

 

+

 

+

7.2

Приватний транспорт

 

-

 

-

8.

Промисловість

-

-

-

 


До пріоритетних секторів входять:

• сектор "Установи бюджетної сфери" - споживання природного газу, теплової та електричної енергії 376 установами бюджетної сфери міського підпорядкування, в яких планується впровадження енергоефективних проектів;

• сектор "Житлові будівлі" - споживання теплової енергії 433 будівлями, в яких планується впровадження енергоефективних проектів;

• сектор "Зовнішнє освітлення" - споживання електричної енергії на потреби освітлення міста;

• сектор "Система централізованого водопостачання" - споживання електричної енергії на потреби водопостачання та водовідведення;

• сектор "Громадський транспорт" - споживання електричної енергії та моторного палива на потреби муніципального та комерційного громадського транспорту.

Споживання енергоресурсів та викиди CO2 за ключовими секторами, на основі яких основується базовий кадастр викидів та базова лінія, приведено в таблиці 1.3.3.

Таблиця 1.3.3. Споживання енергоресурсів та викиди CO2 за обраними пріоритетними секторами

N
з/п

Найменування

ГВт·год

тис. тонн CO2

1

Сектор "Установи бюджетної сфери" (Будівлі бюджетної сфери міського підпорядкування - 376 установ)

365,1

124,3

2

Сектор "Житлові будівлі" (433 будівлі)

888,3

238,1

3

Сектор "Зовнішнє освітлення"

61,2

66,4

4

Сектор "Система централізованого водопостачання"
(електроенергія)

378,3

410,3

5

Сектор "Громадський транспорт"

595,0

468,0

Загалом

2287,9

1306,9


Сумарні обсяги споживання енергоресурсів у обраних до складу ПДСЕР секторах складають 6 % від загального споживання містом. Співвідношення обраних і всіх секторів відображено на рисунку 1.3.2.

Рисунок 1.3.2. Частка обраних секторів у загальному обсязі споживання енергоресурсів

 


Споживання ПЕР у базовому році становить 2288 ГВт·год (викиди CO2 - 1307 тис. тонн) Показники базового року за категоріями споживачів та видами енергоресурсів приведені у Базовому кадастрі викидів CO2.

Прогноз споживання ПЕР базується на факторах:

• Збільшення росту населення;

• Розвиток житлового будівництво міста;

• Культура енергозбереження;

• Електрооснащеність населення;

• Територіальний розвиток міста.

На основі загальноєвропейських тенденцій та аналізу споживання ПЕР містом минулих періодів побудована базова лінія споживання ПЕР.

На рисунку 1.3.3 приведені статистичні дані про чисельність населення міста в період з 1970 року та прогноз зміни чисельності населення до 2030 року.

Рисунок 1.3.3. Прогноз чисельності населення

 


Київ є найбільшим містом України і сьомим за кількістю населення у Європі. Станом на 2013 рік у Києві проживало 2845,02 тис. осіб. За останні роки населення міста стабільно зростає. З 2005 року збільшення чисельності населення коливалось від 14 до 31 тисячі осіб щорічно, за рахунок позитивного сальдо його природного відтворення та позитивного показника міграційного приросту, який обумовлений більш привабливими умовами життя в Києві порівняно з іншими регіонами України.

Найбільш вірогідно, що чисельність населення міста буде збільшуватися приблизно на 30 тисяч осіб щорічно, на 1 %. До 2030 року чисельність населення міста згідно з прогнозом зросте приблизно на 500 тисяч осіб та буде становити 3385 тисяч осіб.

Споживання ПЕР в минулі та майбутні періоди

Загальний паливно-енергетичний баланс міста побудовано на основі прогнозів споживання ПЕР кінцевими споживачами.

ПЕБ міста минулих та майбутніх періодів приведений на рисунках 1.3.4 та 1.3.5.

Рисунок 1.3.4. Споживання ПЕР споживачами міста до 2020 р. (за категоріями споживачів)

 


Сектори "Житлові будівлі" та "Установи бюджетної сфери" ґрунтуються на конкретній кількості будівель, тому прогнозовано споживання теплової енергії на опалення для цих будівель залишиться на рівні споживання ПЕР базового року.

Передбачається, що загальне споживання питної води містом буде знижуватися близько 2 % щорічно, за рахунок підвищення культури водоспоживання, призведеної зростанням тарифів та встановленням лічильників. Внаслідок цього зменшаться обсяги витрат електричної енергії на централізоване холодне та гаряче водопостачання та водовідведення.

За рахунок територіального розвитку міста споживання ПЕР в секторах "Громадський транспорт" та "Зовнішнє освітлення" прогнозовано зростатиме на 1 % щорічно.

Рисунок 1.3.5. Споживання ПЕР до 2020 р. (за видами паливно-енергетичних ресурсів)

 


Прогноз росту тарифів

Прогноз росту тарифів на енергетичні ресурси виконаний Інститутом економіки та прогнозування НАН України та рекомендований для використання в розрахунках економічних показників в рамках проекту "Муніципальна енергетична реформа в Україні" USAID.

Прогноз цін на енергетичні ресурси базувався на прогнозних даних Світового Банку від 22 квітня 2015 року та даних Annual Energy Outlook 2015 Адміністрації США з енергетичної інформації.

На рисунках 1.3.6 - 1.3.7 представлено прогноз росту тарифів на енергетичні ресурси в доларах США (далі - USD) з урахуванням ПДВ.

Згідно з Меморандумом з МВФ тарифна реформа на ринку природного газу передбачає приведення всіх внутрішніх цін на цей енергоресурс до економічно обґрунтованого рівня (ринкового на основі імпортного паритету) до 2 кварталу 2017 року. Вимогою Меморандуму також виступає ліквідація структури ціноутворення, що базується на двох категоріях з підвищенням цін для побутових споживачів до рівня, необхідного для досягнення 75 %-го рівня паритету з імпортом у квітні 2016 року та 100 %-го паритету у квітні 2017 року.

Рисунок 1.3.6. Прогноз цін на газ від ДР "Інститут економіки та прогнозування НАН України"

 


Рисунок 1.3.7. Прогноз цін на електричну енергію від ДР "Інститут економіки та прогнозування НАН України"

 


В контексті вищезазначених умов припускається, що паритет тарифів на природний газ для побутових та промислових споживачів у 2018 р. буде встановлено на однаковому рівні.

Витрати на оплату паливно-енергетичних ресурсів міста

Обсяги витрат на оплату ПЕР розраховані згідно з обсягами споживання паливно-енергетичних ресурсів та прогнозом росту тарифів на енергетичні ресурси.

Всі розрахунки приведені в доларах США без урахування ПДВ.

Прогноз витрат на оплату енергетичних ресурсів споживачами міста приведено на рисунку 1.3.8.

Рисунок 1.3.8. Витрати на оплату ПЕР (розподіл за категоріями споживачів)

 


Різке зменшення витрат на оплату ПЕР в 2014 - 2015 рр. відносно 2013 року пояснюється девальвацією гривні.

Витрати на оплату ПЕР до 2020 року збільшаться відносно 2014 року в 1,8 разу та прогнозовано складатимуть 198 млн USD.

Витрати на оплату за енергетичні ресурси містом в минулі та майбутні періоди приведено на рисунку 1.3.9.

Рисунок 1.3.9. Витрати на оплату ПЕР (за видами паливно-енергетичних ресурсів)

 


Найбільш важливим чинником прогнозного сценарію економічного розвитку міста у період до 2020 року буде поступова ліквідація перехресного субсидування населення по тарифах на газ, теплову та електричну енергію. Це приведе до зростання темпів росту тарифів для населення зі зниженням дотаційного навантаження на централізований бюджет держави.

Кліматичний баланс

Кліматичний баланс відображає об'єми викидів парникових газів (зокрема CO2), що утворюються у зв'язку з енергоспоживанням на території місцевих органів влади. Він дозволяє визначити головні антропогенні джерела викидів CO2 та відповідно визначити результати впровадження енергоефективних заходів, що направлені на зниження викидів CO2.

На основі паливно-енергетичного балансу минулих та майбутніх періодів ключових секторів міста побудовано відповідний кліматичний баланс. Для розрахунку викидів CO2 використовувались стандартні коефіцієнти викидів. Структура викидів CO2 приведена на рисунках 1.3.9 - 1.3.10.

Рисунок 1.3.9. Викиди CO2 (розподіл за категоріями споживачів)

 


В структурі викидів парникових газів пріоритетними секторами громадський транспорт займає 36 %, система централізованого водопостачання та водовідведення - 31 %, будівлі житлового фонду - 18 %, будівлі бюджетної сфери - 10 %, зовнішнє освітлення - 5 %.

Рисунок 1.3.10. Викиди CO2 (за видами паливно-енергетичних ресурсів)

 


1.4. SWOT-АНАЛІЗ шести базових інфраструктур - системи теплопостачання, зовнішнього освітлення, водопостачання та водовідведення, громадського транспорту, житлових та бюджетних будівель

Сильні сторони

• Столиця, економічний і фінансовий центр країни, центр концентрації капіталу і ресурсів;

• Висококваліфікована робоча сила, значна концентрація науково-дослідного персоналу;

• Висока лояльність та емоційна прихильність мешканців до міста;

• Можливості концентрації політичної волі та потенційні можливості союзу бізнесу та влади для модернізації міста;

• Порівняно високий потенціал капіталовкладень, потрібних для модернізації, що привабливо для міжнародних фінансових структур;

• Високий потенціал енергозбереження.

Слабкі сторони

• Низька інвестиційна привабливість;

• Відсутність інформованості суспільства щодо основних загроз життєзабезпеченню міста;

• Значно зношена інженерна інфраструктура, дуже значні втрати палива та енергії;

• Монопаливна система виробництва теплової енергії;

• Відсутність конкуренції в енергопостачанні;

• Високий рівень енергоспоживання в бюджетних та житлових будинках;

• Довгострокове зростання тарифів на енергоресурси;

• Відсутність налагодженої системи енергоменеджменту;

Обмеженість фінансових можливостей бюджетів усіх рівнів та нестача фінансових ресурсів комунальних підприємств для впровадження енергоефективних проектів.

Можливості

• Статус столиці та концентрація ресурсів - можливість використання ефектів масштабу у розвитку міста;

• Порівняно низький рівень економічного розвитку, безліч невикористаних можливостей на ринках послуг у порівнянні з розвиненими країнами;

• Можливості використання альтернативних видів палива та відновлювальних джерел енергії;

• Можливість залучення кредитів від міжнародних фінансових установ;

• Високий потенціал економії енергоресурсів в секторі споживання;

• Можливості швидкого переходу до європейських стандартів енергетичного менеджменту.

Загрози

• Збереження політичної нестабільності;

• Відстале та неекономічне регулювання тарифів на енергетичні послуги;

• Газова залежність та високі темпи подальшого зростання вартості життя у місті, перш за все вартості послуг за теплопостачання;

• Високі темпи зростання вартості послуг, низькі темпи зростання заробітної платні та можлива інфляція;

• Відсутність єдиної регуляторної політики в сфері енергоефективності з боку держави та міста;

• Значна залежність регіону від зовнішнього постачання енергоресурсів;

• Відсутність належного позиціонування та просування міста на міжнародній арені.

1.5. Обмежувальні умови для реалізації проектів з підвищення енергоефективності

Вибір проектів, які будуть включені до ПДСЕР Києва, повинен виконуватися з урахуванням оцінки ряду обмежувальних умов. Ці умови є специфічними для кожного окремого муніципалітету та змінюються з часом, але основні умови є загальними для всіх міст України. До складу обмежувальних умов можливо віднести наступні: законодавчі, фінансово-економічні, технічні, екологічні, людський потенціал, потенціал енергозбереження.

Інвестиційні проекти проходять відбір на стадії первинного аналізу, і до складу плану дій включені проекти, що забезпечують дотримання таких умов. Деякі з умов продовжують діяти і в ході реалізації плану дій, з ними пов'язані і основні ризики впровадження плану. Процедури управління ризиками наводяться у відповідному підрозділі плану.

Законодавчі обмежувальні умови. Система законодавства в Україні зазнає постійних змін. Розвиток законодавства йде швидкими темпами, але не завжди збігається з тенденціями розвитку ринку, що спричиняє виникнення непослідовності та протиріч, що, зрештою, створює обмеження, які відсутні при досконалішій та стабільнішій системі законодавства в європейських країнах.

Також певні обмеження накладає складність прогнозування тарифів або цін на ПЕР у майбутні періоди, що створює для банків і інвесторів невизначеність на період дії проектів.

Муніципалітет згідно із діючим Бюджетним кодексом України має обмеження щодо залучення позик. На сьогодні місто може залучати позики в розмірі не більше 400 % середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку на наступні за планом два бюджетні періоди.

Комунальні підприємства мають змогу повертати кредитні кошти за рахунок інвестиційної складової, яка закладається в тариф. Однак процедура узгодження інвестиційної складової досить складна, затверджується інвестиційна

складова лише на рік, що унеможливлює реалізацію довгострокових інвестиційних проектів без додаткових гарантій з боку місцевого або державного бюджетів.

При спробах залучення кредитних коштів та інвестицій містом або комунальними підприємствами зростає активність з боку державних контролюючих органів. Це в значній мірі обмежує місто, відволікає людські та часові ресурси на виконання вимог контролюючих органів.

Фінансово-економічні (кредитні, окупність проектів) обмежувальні умови. Фінансові обмеження можуть виникати у разі неспроможності міста реалізувати проекти за рахунок коштів власного бюджету. Наразі для реалізації запропоновано досить амбіційний ПДСЕР із значною вартістю інвестиційних проектів. Тому для виконання ПДСЕР місту потрібно залучати кошти із зовнішніх джерел фінансування (міжнародні фінансові організації, інвестори, схеми із участю компаній ЕСКО). Для досягнення максимальної ефективності використання коштів міського бюджету необхідно задіяти механізми співфінансування та державно-приватного партнерства, а також створити сприятливий інвестиційний клімат і надати місцеві гарантії для залучення інвестицій в енергоефективні проекти. Кредитні обмеження пов'язані з досить високими ставками кредитування українських банків на внутрішньому ринку та необхідності міста та/або інвесторів шукати "довгі кредити" у міжнародних банківських установах. Строки окупності інвестиційних проектів напряму впливають на рішення потенційних інвесторів вкладати кошти в їх реалізацію. Непривабливі строки окупності можуть призвести до повної відсутності бажаючих інвестувати кошти в реалізацію проектів. В той же час окупність проектів залежить від багатьох зовнішніх факторів, які неможливо точно спрогнозувати та змінюються із часом. До таких факторів відносяться: тарифи на енергоносії, умови та ставки кредитування банківських установ, курс гривні до "твердих" валют, законодавчі зміни у сфері оподаткування.

Технічні обмежувальні умови. Обмеження можуть виникати через недостатнє технічне забезпечення, сезонний характер виконання деяких проектів, застосування в проектах обладнання та матеріалів з низькою початковою вартістю, але і з низькими експлуатаційними показниками (що приведе в майбутньому до завищених витрат і зменшення економічного ефекту), необґрунтований вибір виконавців проектів (проектувальників, будівельників, монтажників), що не мають достатнього досвіду та ресурсів, недостатній потенціал джерел альтернативної та відновлювальної енергії, що не дає можливості забезпечити енергетичні потреби великих споживачів.

Екологічні обмежувальні умови. Будь-які проекти із альтернативних джерел енергії можуть спричиняти вагомий вплив на довколишнє середовище, тому необхідно при проектуванні закладати рішення, які запобігають виникненню шкідливих наслідків.

Переведення систем теплопостачання з природного газу на біопаливо супроводжується збільшенням концентрації токсичних речовин (які утворюються при спалюванні), тому будівництво біопаливних котелень у густозаселених районах міста потребує застосування дорогих систем очищення викидів, що суттєво збільшує капітальні витрати.

Людські обмежувальні умови. Місцеві будівельні й інжинірингові компанії не мають достатнього досвіду виконання складних енергоефективних проектів та достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів і тому можуть бути задіяні до реалізації не всіх проектів ПДСЕР та в повному обсязі. Персонал, який може бути задіяний для експлуатації нових активів, також не має достатнього досвіду, потребує додаткового навчання та мотивації до енерго- та ресурсозбереження.

Крім того, мешканці міста не проявляють свідомість у питаннях ефективного використання енергетичних ресурсів. Компенсація державою різниці в тарифах на природний газ та електроенергію в останні роки зумовила безвідповідальне ставлення до енергозбереження серед населення. Тому реалізація енергоефективних проектів у житловому секторі, особливо тих, які потребують доступу до квартир, буде негативно сприйматися населенням до тих пір, поки мешканці не зрозуміють необхідності енергоефективної модернізації.

Потенціал енергозбереження в секторах охоплення ПДСЕР. Оцінка потенціалу зниження споживання ПЕР, використання відновлювальних джерел енергії та скорочення викидів парникових газів в секторах охоплення ПДСЕР виконана на основі техніко-економічних розрахунків проектів. В якості відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (далі - ВДЕ та АВП) в балансі міста розглядаються: теплові насоси, геліоколектори та біопаливо. Загальний потенціал економії ПЕР за рахунок використання ВДЕ та АВП становить 557 ГВт·год в рік. Потенціал зниження споживання ПЕР в будівлях житлового фонду, громадських будівлях, в системі водопостачання, теплопостачання, зовнішнього освітлення та громадського транспорту становить 490 ГВт·год/рік. Загальний потенціал зменшення викидів CO2 становить 442,7 тис. тонн в рік.

1.6. Фінансові рамки міста

Основною складовою бюджету міста, що може використовуватись для фінансування проектів з енергоефективності, виступає бюджет розвитку. Ресурси бюджету розвитку спрямовуються на розбудову місцевої соціальної, виробничої та комунальної інфраструктури. Частина коштів з бюджету розвитку спрямовується на здійснення зобов'язань по кредитах та відсотках за кредитами. Залучення позикових коштів до бюджету міста для фінансування будь-яких програм регламентується Бюджетним кодексом України. З урахуванням обмежень, встановлених частиною 3 статті 18 Бюджетного кодексу України, Київ сьогодні може залучати позики в розмірі не більше 400 % середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Фінансові спроможності міста щодо залучення коштів на цілі розвитку дуже обмежені. Бюджет розвитку міста не дозволяє залучати значні кошти на модернізацію будівель та систем енергозабезпечення.

Середнє значення прогнозних індикативних обсягів надходжень на наступні за плановим два бюджетні періоди становить 3,68 млрд. грн. З урахуванням наведених обмежень розмір зовнішнього боргу Києва не повинен перевищувати 14,7 млрд. грн. Станом на 2015 рік обсяг запозичень Київською міською радою складає 16,5 млрд. грн (дані отримані від Департаменту фінансів КМДА, лист N 054-1-2-09/1501 від 14.05.2015).

Також видатки місцевого бюджету на обслуговування місцевого боргу не можуть перевищувати 10 % від видатків загального фонду місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування місцевого боргу. Станом на 2015 рік видатки місцевого бюджету на обслуговування місцевого боргу склали 10,8 % від видатків загального фонду місцевого бюджету м Києва.

Перелік запозичень, здійснених Київською міською радою, наведено в таблиці 1.6.1 (згідно із додатком до листа N 054-1-2-09/1501 від 14.05.2015).

Таблиця 1.6.1. Перелік запозичень, здійснених Київською міською радою станом на 2015 рік

Перелік запозичень

Банк

Розмір кредиту (млн)

Валюта

Непогашений кредит станом на 01.04.2015

Фінансування бюджету розвитку м. Києва з метою реалізації проектів капітального будівництва, які фінансуються з бюджету розвитку міста, зокрема продовження будівництва Подільсько-Воскресенського мосту через Дніпро

Банк "КредітСвіссФьорст Бостон Інтернешнл"

250,0

USD

250,0 млн USD

Відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію акціонерною енергопостачальною компанією ПАТ "КИЇВЕНЕРГО"

ПАТ КБ "Хрещатик"

450,0

грн

Погашено

Для фінансування витрат бюджету розвитку бюджету міста Києва, у тому числі для виконання зобов'язань за кредитною угодою між Київською міською радою та банком "Байєріше Хіпо-Унд Ферайнсбанк АГ" (Bayerische Hypo-Und Vereinsbank AG) від 15 липня 2004 року

Установа "Київ файненспіелсі"

300,0

USD

300,0 млн USD

Фінансування витрат бюджету розвитку бюджету міста Києва та для виконання зобов'язань за договором про здійснення запозичень до бюджету розвитку бюджету міста Києва згідно з кредитною угодою між Київською міською радою та банком "Кредіт Свісс Інтернешнл" від 20 листопада 2007 року

АТ "Укрексімбанк"

3500,0

грн

875,0 млн грн

Відшкодування різниці в тарифах за поставлену теплову енергію

АТ "Укрексімбанк"

1915,2

грн

1915,2 млн грн

Залучення коштів для фінансування витрат бюджету розвитку бюджету м. Києва, рефінансування місцевого боргу (облігації 2012 року)

АТ "Укрексімбанк"

2375,0

грн

2375,0 млн грн

Загалом

19586,7 млн грн*

 

 

16511,7 млн грн*


____________
* - за офіційним курсом НБУ станом на 13.05.2015: 20,63 грн/USD

Таким чином, м. Київ вже має кредитні зобов'язання, які повністю вичерпали фінансові можливості міста, тому бюджет розвитку міста не може бути використаний для фінансування реалізації енергоефективних проектів ПДСЕР.

За попередніми оцінками бюджет фінансування інвестиційних проектів ПДСЕР до 2030 року складає 8,1 млрд грн (0,3 млрд USD). Для реалізації проектів ПДСЕР Києва потрібно переглянути прогнозовані обсяги бюджету розвитку для залучення коштів із зовнішніх джерел фінансування (міжнародні фінансові організації, інвестори, схеми із участю компаній ЕСКО).

Для досягнення максимальної ефективності використання коштів міського бюджету необхідно задіяти механізми співфінансування та державно-приватного партнерства, а також створити сприятливий інвестиційний клімат в місті та надати місцеві гарантії для залучення інвестицій в енергоефективні проекти.

РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ЦІЛІ ПДСЕР

2.1. ОСНОВНІ ЦІЛІ СТАЛОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА

План дій сталого енергетичного розвитку (з англ. Sustainable Energy Action Plan, далі скор. ПДСЕР) - це нова кліматична політика міста, що направлена на сталий енергетичний розвиток і запобігання небажаним змінам клімату шляхом скорочення викидів CO2.

Планування сталого енергетичного розвитку міста орієнтується на ключові документи ЄС щодо запобіганню зміни клімату:

• Директива 2010/31/EU про енергетичні характеристики будівель (EPBD);

• Директива 2009/28/EC про використання відновлювальних джерел енергії;

• Директива 2012/27/EU про енергетичну ефективність;

• Директива 2008/98/EC про відходи;

• Директива 2003/87/EC про систему торгівлі викидами CO2.


План дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) Києва є документом, який базується на інвестиційних проектах та проектних пропозиціях з наступних джерел:

• Міський енергетичний план Києва 2012 - 2016 рр. (МЕП);

• проект Програми енергоефективної трансформації міста Києва (в рамках проекту Світового Банку СЕЕТІ - Ініціатива енергоефективної трансформації міст);

• Інвестиційні програми та плани комунальних та енергетичних компаній (КП "ГВП", ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", ПАТ "АК "Київводоканал", КП "Київпастранс", КП "Київський метрополітен", КП ЕЗО "Київміськсвітло");

• Програми економічного і соціального розвитку міста Києва;

• проектні пропозиції підрядників Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (ПЕФ "ОптімЕнерго" та ТОВ "ЕСКО "Екологічні Системи").

Основні цілі ПДСЕР Києва включають наступне:

• зниження в 1,1 разу (на 124,5 тис. Гкал/рік) потреби в тепловій енергії на опалення в 433-х житлових та 100-а установах бюджетної сфери;

• зниження споживання природного газу в системі теплопостачання в середньому на 45 % (на 76,1 млн м3/рік);

• виробництво понад 557 ГВт·год енергії за рахунок використання альтернативних джерел енергії;

• скорочення обсягу викидів CO2 на 34,0 % (на 444,2 тис. т/рік) до 2020 року.


Досягнення поставлених цілей забезпечить суттєве зниження залежності Києва від дорогого та дефіцитного природного газу, знизить ризики виникнення кризових явищ в житлово-комунальній інфраструктурі міста за рахунок ефективного використання енергоресурсів та збільшення частки використання альтернативних джерел енергії в структурі енергоносіїв, що в повній мірі забезпечить сталий енергетичний розвиток міста відповідно до вимог Угоди Мерів.

На рисунках 2.3.1 - 2.3.4 відображені очікувані результати досягнення цілей ПДСЕР Києва в 2020 році.

На рисунках 2.4.1 - 2.4.2 приведено зведений енергетичний баланс міста (без промисловості) до 2020 року.

На рисунках 2.4.3 - 2.4.4 приведено зведений кліматичний баланс міста (без промисловості) до 2020 року.

Рисунок 2.1.1. Основні енергетичні цілі ПДСЕР Києва

 


Рисунок 2.1.2. Основні кліматичні цілі ПДСЕР Києва

 


Рисунок 2.1.3. Основні фінансові цілі ПДСЕР Києва

 


Основні задачі ПДСЕР Києва:

• створення єдиного інвестиційного простору Києва;

• створення муніципальної системи енергетичного менеджменту, яка охоплює всі бюджетні установи та комунальну інфраструктуру Києва;

• створення кадастру викидів парникових газів Києва;

• реалізація інвестиційних проектів, які направлені на:

- зниження споживання теплової енергії за рахунок часткової термомодернізації житлових та глибокої термомодернізації громадських будівель;

- зниження споживання природного газу на теплопостачання;

- зниження споживання електроенергії бюджетними установами, енергетичними та комунальними підприємствами міста (теплопостачання, водопостачання та водовідведення, зовнішнє освітлення);

- впровадження альтернативних джерел енергії в енергетичний баланс міста (будівництво біопаливних ТЕЦ і котелень, установка теплових насосів та сонячних теплових колекторів, будівництво міні-ГЕС на стічних водах);

• підготовка та реалізація комплексу маловитратних програм в якості "м'яких" заходів для змінення енергетичної політики, інвестиційного клімату та залучення громадськості Києва до участі в енергетичних проектах і програмах енергоефективної модернізації міста, а також для популяризації енерго- та ресурсозбереження, використання відновлювальних джерел енергії.

При вирішенні зазначених задач очікується отримання наступних ефектів:

екологічні:

• зниження викидів парникових газів;

політичні:

• зниження залежності теплоенергетики Києва від імпортного газу;

• підвищення енергетичної безпеки міста;

• удосконалення системи управління енергоспоживанням в комунальному господарстві Києва;

економічні:

• зниження платежів на оплату паливно-енергетичних ресурсів у витратній частині бюджету міста;

• збільшення приватних інвестицій в модернізацію комунальної інфраструктури
міста;

• збільшення податкових надходжень за рахунок розвитку місцевого бізнесу, ринку матеріалів та обладнання;

соціальні:

• уповільнення темпів зростання платежів за теплову енергію для споживачів категорії "Населення" і "Бюджетна сфера";

• збільшення кількості робочих місць;

• покращення якості послуг з теплопостачання, питного водопостачання споживачів;

• підвищення рівня теплового комфорту в громадських та житлових будівлях;

• покращення зовнішнього вигляду громадських та житлових будівель міста;

• формування ощадливого відношення споживачів до енергоресурсів.

2.2. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПДСЕР КИЄВА

Повне виконання ПДСЕР Києва до 2020 року шляхом комплексної реалізації інвестиційних проектів в обраних секторах дозволить скоротити на 34 % викиди CO2 за рахунок зменшення на 21,3 % споживання енергоресурсів та збільшення на 27,0 % частки альтернативних джерел енергії в енергетичному балансі міста.

В таблиці 2.2 приведені кількісні показники, досягнення яких засвідчить про ефективність виконання ПДСЕР Києва до 2020 року.

Таблиця 2.2. Очікувані результати від реалізації ПДСЕР Києва

N

Показники

Одиниці
вимірювання

Базове значення (2013 р.)

2020 р.

Значення

%

1

Економія паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР)

ГВт·год/рік

2287,9

487,8

21,3 %

1.1

Зниження споживання теплової енергії, у т. ч.:

тис. Гкал/рік

1041,1

317,6

30,5 %

 

• установи бюджетної сфери*

тис. Гкал/рік

277,2

57,7

20,8 %

 

• багатоповерхові житлові будівлі

тис. Гкал/рік

477,3

66,8

14,0 %

1.2

Зниження споживання природного газу
теплопостачальними компаніями

млн м3/рік

166,2

76,1

45,8 %

1.3

Зниження споживання
електроенергії, у т. ч.:

ГВт·год/рік

851,1

57,6

6,8 %

 

• установи бюджетної сфери*

ГВт·год/рік

33,1

2,6

7,7 %

 

• ПАТ "АК "Київводоканал"

ГВт·год/рік

378,3

12,4

3,3 %

 

• ПАТ "КИЇВЕНЕРГО"

ГВт·год/рік

61,4

-

-

 

• КП ЕЗО "Київміськсвітло"

ГВт·год/рік

61,2

6,12

10,0 %

 

• КП "Київський метрополітен" та КП "Київпастранс"

ГВт·год/рік

378,5

36,6

9,7 %

2

Збільшення виробництва енергії з альтернативних джерел енергії

ГВт·год/рік

2061,8

557,4

27,0 %

 

• теплова енергія

тис. Гкал/рік

1041,1

383,0

36,8 %

 

• електрична енергія

ГВт·год/рік

851,1

112,0

13,2 %

3

Зниження викидів CO2

тис. т/рік

1306,9

444,2

34,0 %


____________
* - міського підпорядкування

На рисунках 2.2.1 - 2.2.4 наведені діаграми для ілюстрації очікуваних результатів від реалізації ПДСЕР Києва.

Рисунок 2.2.1. Економія теплової енергії в багатоповерхових житлових та бюджетних будівлях та виробництво теплової енергії з АДЕ

 


 

Рисунок 2.2.3. Зниження споживання електроенергії та місцеве виробництво електроенергії з АДЕ

 


 

Рисунок 2.2.2. Зниження обсягу викидів CO2

 


 

Рисунок 2.2.4. Зниження споживання
природного газу

 


 


2.3. ЗАГАЛЬНІ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНІ, ВАРТІСНІ, ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА КЛІМАТИЧНІ БАЛАНСИ МІСТА

Цей розділ ПДСЕР Києва зв'язує у єдиній формі секторальних та комплексних балансів паливно-енергетичні, кліматичні та фінансові потоки з 2007 до 2020 року обраних пріоритетних секторів згідно із розділом 1.3. Розвиток вихідного стану (базова лінія).

Паливно-енергетичні, вартісні, інвестиційні та кліматичні баланси (далі - ПЕБ) майбутніх періодів Києва розраховані з врахуванням впровадження інвестиційних проектів, що розроблені в рамках ПДСЕР Києва.

Всі розрахунки споживання паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР) та їх вартості для майбутніх періодів, що наведені в розділі, є наближеними на підставі прогнозної моделі розвитку міста та прогнозу вартості енергоносіїв.

За основу структури паливно-енергетичних балансів надалі прийнята модель Міжнародного енергетичного агентства (www.iea.org).

Паливно-енергетичні баланси міста Києва - це співвідношення обсягів паливно-енергетичних ресурсів, які поступають, перероблюються та вибувають внаслідок їх споживання і втрат на території міста. ПЕБ пов'язує в єдине ціле локальні баланси різних видів палива та енергії житлової сфери, бюджетної сфери, комунальних підприємств.

Основна задача паливно-енергетичного балансу - показати минулу і майбутню структуру виробництва, транспорту та використання енергоресурсів у системі тепло-, газо-, електро- та водопостачання, що є основою для подальшого прийняття рішень як стратегічного характеру, так і рішень, що визначають розвиток міста.

Енергетичні баланси є основою для середньострокових та довгострокових прогнозів та сценаріїв розвитку, які стають базою для прийняття політичних рішень владою та депутатським корпусом і громадою.

У ПДСЕР Києва включені проекти, спрямовані на зменшення викидів CO2 і зменшення енергоспоживання кінцевих споживачів.

На рисунках 2.3.1 - 2.3.2 приведено споживання ПЕР за пріоритетними секторами міста.

Рисунок 2.3.1. Паливно-енергетичний баланс (розподіл за категоріями споживачів)*

 


____________
* - без врахування проекту "Впровадження системи енергетичного менеджменту об'єктів бюджетної сфери м. Київ"

Економія ПЕР на 2020 рік складе 310,0 ГВт·год (14 % від споживання ПЕР пріоритетними секторами у базовому році), в тому числі:

• за рахунок впровадження енергоефективних проектів становитиме 233,9 ГВт·год (економія теплової енергії - 176,2 ГВт·год, електроенергії - 57,6 ГВт·год);

• за рахунок зменшення попиту на водопостачання складає 76,1 ГВт·год.

Основна економія ПЕР виникає у секторах "Установи бюджетної сфери" та "Житлові будівлі" завдяки впровадженню проектів з модернізації будівель, що складає у 2020 році близько 6 % економії від загального споживання ПЕР пріоритетними секторами.

Рисунок 2.3.2. Паливно-енергетичний баланс (за видами паливно-енергетичних ресурсів)*

 


____________
* - без врахування проекту "Впровадження системи енергетичного менеджменту об'єктів бюджетної сфери м. Київ"

Виробництво енергії з альтернативних джерел енергії у 2020 році складає 557,4 ГВт·год (заміщення теплової енергії - 445,4 ГВт·год та електричної енергії - 112,0 ГВт·год), що складає 24 % від споживання ПЕР пріоритетними секторами у базовому році.

На рисунках 2.4.3 - 2.4.4 приведено кліматичний баланс викидів CO2 за пріоритетними секторами міста.

Рисунок 2.3.3. Кліматичний баланс (розподіл за категоріями споживачів)*

 


____________
* - без врахування проекту "Впровадження системи енергетичного менеджменту об'єктів бюджетної сфери м. Київ"

Кліматичний баланс відображає об'єми викидів парникових газів (зокрема CO2), що утворюються у зв'язку з енергоспоживанням на території місцевих органів влади. Він дозволяє визначити головні антропогенні джерела викидів CO2.

Відповідно до прогнозу споживання ПЕР містом до 2020 року та пропонованих енергоефективних проектів був виконаний розрахунок викидів CO2 відповідно до європейської методики.

Рисунок 2.3.4. Кліматичний баланс (за видами паливно-енергетичних ресурсів)*

 


____________
* - без врахування проекту "Впровадження системи енергетичного менеджменту об'єктів бюджетної сфери м. Київ"

Зниження викидів парникових газів у 2020 році прогнозується на 31 % (401,0 тис. тонн CO2) відносно базового року.

Впровадження енергоефективних заходів призведе до зниження викидів парникових газів у 2020 році на 27 % (350,5 тис. тонн CO2 - без врахування проекту "Впровадження системи енергетичного менеджменту об'єктів бюджетної сфери м. Київ) відносно базового року. За рахунок зменшення попиту на водопостачання призведе до зниження викидів CO2 на 4 % (50,5 тис. тонн CO2) відносно базового року.

Для розрахунку кліматичного балансу були вибрані стандартні коефіцієнти викидів. Коефіцієнти наведені у Додатку 1. Базовий кадастр викидів.

На рисунках 2.3.5 - 2.3.6 приведено вартісний баланс за пріоритетними секторами міста.

Вартісні баланси минулих та майбутніх періодів відображають повну картину та зв'язок енергетичних та фінансових потоків. Картина фінансових потоків створюється рухом платежів за енергоресурси, інвестиційними витратами на модернізацію міста та економії грошових витрат на енергозабезпечення міста.

В розділі приведено очікуваний розвиток витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів міста. Прогноз витрат на оплату ПЕР розрахований згідно з обсягами споживання паливно-енергетичних ресурсів та прогнозом росту їх тарифів. Всі розрахунки приведені без урахування ПДВ.

Рисунок 2.3.5. Вартісний баланс (розподіл за категоріями споживачів)

 


Рисунок 2.3.6. Вартісний баланс (за видами паливно-енергетичних ресурсів)

 


Витрати на оплату паливно-енергетичних ресурсів після впровадження проектів у 2020 році прогнозовано складуть 126 млн USD. Економія складе 72 млн USD. На рисунку 2.3.7 представлені характеристики обсягів капітальних вкладень та отриманої економії у період до 2030 року взагалі по місту.

 
Рисунок 2.3.7. Інвестиційний баланс

 


РОЗДІЛ 3
СТАЛИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК КИЄВА
СЕКТОРАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА БАЗОВИЙ КАДАСТР ВИКИДІВ

В основу Плану дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) Києва покладені інвестиційні проекти комунальних та енергетичних компаній міста, а також проекти, що створені за підтримки країн-донорів та міжнародних фінансових організацій (МФО).

Виконання зобов'язань Києва в рамках Угоди Мерів забезпечується пропонованим комплексом інвестиційних проектів. У розділі наведені основні секторальні цілі енергетичної модернізації житлово-комунальної інфраструктури міста в рамках довгострокового сталого енергетичного розвитку Києва.

За базовий рік прийнято 2013 рік і відповідно до Методології написання ПДСЕР, яка затверджена Європейською комісією, економія від впровадження заходів та обсяг зниження викидів CO2 рахується від базового року. Таким чином, викиди, які будуть отримані від запланованих енергоефективних заходів з 2014 року по 2020 рік в рамках ПДСЕР міста Києва, будуть сумуватися та відображати досягнення цілі - зниження викидів CO2 на 34 % до 2020 року відповідно до обраних секторів міста. Слід зазначити, що реалізація ПДСЕР не потребує окремого фінансування із бюджету міста Києва, адже заходи, включені до ПДСЕР, вже фінансуються за рахунок інших цільових програм розвитку міста Києва. В ПДСЕР міста Києва є розрахунки техніко-економічних показників інвестиційних проектів відповідно до обраних секторів, які відображають стадію реалізації, період реалізації та обсяги фінансування інвестиційних пропозицій. Відповідно до онлайн-шаблону ПДСЕР необхідно вказати стадію реалізації інвестиційних проектів наступним чином: впроваджено, частково впроваджено, заплановано до впровадження. Наприклад, якщо проект було впроваджено у 2014 році, то станом на 2018 рік він відображається як "впроваджено" із зазначенням, що фінансування не потребується.

Техніко-економічні показники інвестиційних проектів ПДСЕР Києва по кожному сектору наведені в таблиці 3.1. Розрахунки технічної та економічної доцільності більшості запропонованих заходів виконані з певними припущеннями, тому їх результати повинні розглядатися як попередня оцінка потенційно найбільш привабливих або необхідних заходів. Економічні показники інвестиційних проектів в грошовому вираженні приведені з урахуванням курсу валют 26,0 грн/USD на час розробки проектів.

Таблиця 3.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів

N

Найменування

Джерело пропозиції

Стадія реалізації

Період реалізації

Обсяг фінансування,
без ПДВ

рр.

млн грн

млн USD

1

2

3

4

5

6

7

1

Установи бюджетної сфери

 

 

2018 - 2020
(розпочато у 2014 році)

1221,6

47,0

1.1

Термосанація у бюджетних установах міста Києва / "Укладення енергосервісних контрактів щодо впровадження заходів з енергозбереження у бюджетних установах міста Києва" в рамках співпраці з НЕФКО

*1

Частково впроваджено. Фінансування не потребує

2018
(розпочато у 2016 році)

201,1

7,7

1.2

Реконструкція систем теплозабезпечення закладів бюджетної сфери та об'єктів комунальної власності, в тому числі із застосуванням альтернативних джерел енергії (біокотли) (16 установ)

*1

Частково впроваджено. Фінансування не потребує

2018 - 2019
(розпочато у 2015 році)

110,4

4,2

1.3

Реконструкція систем гарячого водопостачання закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлювальних джерел енергії (сонячні колектори, теплові насоси, тощо) (40 установ)

*1

Частково впроваджено. Фінансування не потребує

2018
(розпочато у 2015 році)

62,9

2,4

1.4

Енергозбереження (заміна електрообладнання харчоблоків) в рамках співпраці з НЕФКО (182 одиниці))

*1

Виконано. Фінансування не потребує

виконано у 2014 році

4,6

0,2

1.5

Термомодернізація 47-ми будівель освітніх закладів

*1, *2

Заплановано до впровадження

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

502,1

19,3

1.6

Термомодернізація 28-ми будівель охорони здоров'я

*1, *2

Заплановано до впровадження

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

230,4

8,9

1.7

Термомодернізація 13-ти адміністративних будівель та будівель закладів культури

*1, *2

Заплановано до впровадження

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

110,0

4,2

2

Житлові будівлі*

 

 

2018 - 2020

(розпочато у 2017 році)

212,5

8,2

2.1

Часткова термомодернізація 433-х житлових будинків (утеплення під'їздів і встановлення регуляторів теплового потоку)

*7, *8

Заплановано до впровадження

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

212,5

8,2

3

Система теплопостачання

 

 

2018 - 2020
(розпочато у 2015 році)

1593,7

61,3

3.1

Використання відновлюваних джерел енергії для теплозабезпечення житлового масиву ДВС у рамках співпраці з НЕФКО

*1

Заплановано до впровадження

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

20,1

0,8

3.2

Будівництво біопаливної котельні

*2,*3

Заплановано до впровадження

2019 - 2020

46,8

1,8

3.3

Будівництво біопаливної ТЕЦ

*2,*3

Заплановано до впровадження

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

1300,0

50,0

3.4

Встановлення 3-х теплових насосів у технологічну схему ТЕЦ

*3

Заплановано до впровадження

2018 - 2019
(розпочато у 2017 році)

46,8

1,8

3.5

Оснащення інженерних вводів житлових будинків комунальної форми власності, ЖБК та ОСББ теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації (3000 об'єктів)

*1

Частково впроваджено

2018
(розпочато у 2015 році)

180

6,9


____________
* - погоджено з проектом USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні".

* 1 - КП "ГВП",*2 - Програма енергоефективної трансформації міста Києва в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк), *3 - ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", *4 - Проект розвитку міської інфраструктури-2 (МБРР).

Таблиця 3.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів (продовження)

N

Економія енергоресурсів

Річний обсяг зниження споживання теплової енергії

Річний обсяг зниження споживання природного газу

Річний обсяг економії та місцевого виробництва електроенергії

Річний обсяг зниження викидів CO2

Чистий інтегральний дисконтований прибуток (NPV)

Термін окупності (DPP)

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

ГВт·год

тис. Гкал

млн м3

ГВт·год

тис. т

млн USD

років

%

 

кВт·год/USD

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

1

99,0

79,5

12,3

2,6

27,6

44,7

-

-

-

-

1.1

31,5

26,1

4,2

1,1

9,3

34,7

4,3

38,7

4,5

4,1

1.2

26,7

19,6

2,8

-

6,1

4,5

8,2

18,2

1,1

5,4

1.3

2,6

2,2

0,3

-

0,7

1,1

13,7

11,5

0,5

1,1

1.4

1,2

-

-

1,2

1,3

0,5

4,0

35,6

2,7

6,8

1.5

23,3

20,0

3,2

-

6,3

2,4

13,0

14,0

0,1

1,2

1.6

9,9

8,5

1,3

-

2,6

1,4

14,0

13,8

0,2

1,1

1.7

3,8

3,0

0,5

0,3

1,3

0,1

21,0

10,8

0,03

0,9

2

77,7

66,8

10,7

-

20,8

104,9

-

-

-

-

2.1

77,7

66,8

10,7

-

20,8

104,9

2,9

72,7

12,8

9,5

3

489,4

388,2

52,3

112,0

242,4

69,9

-

-

-

-

3.1

5,1

4,0

0,5

-

1,2

1,2

8,1

122,4

1,6

6,5

3.2

33,5

28,8

3,5

-

9,0

0,4

4,0

20,6

0,2

18,6

3.3

382,1

304,0

40,0

112,0

216,2

13,4

6,0

15,8

0,3

9,9

3.4

37,3

24,4

3,9

-

7,5

17,1

2,4

81,0

9,5

20,7

3.5

31,4

27,0

4,3

-

8,4

37,4

3,2

81,3

37,4

17,3


____________
* 5 - ПАТ "АК "Київводоканал",
* 6 - Департамент транспортної інфраструктури КМДА, * 7 - Міський енергетичний план міста Києва 2012 - 2016 рр., * 8 - ТОВ ЕСКО "Екологічні Системи", * 9 - ПЕФ "ОптімЕнерго", * 10 - КП ЕЗО "Київміськсвітло".

Таблиця 3.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів (продовження)

N

Найменування

Джерело пропозиції

Стадія пропозиції

Період реалізації

Обсяг фінансування, без ПДВ

рр.

млн грн

млн USD

1

2

3

4

4

5

6

4

Система водопостачання та водовідведення

 

 

2018 - 2020

(розпочато у 2016 році)

328,2

12,6

4.1

Модернізація системи водопостачання та водовідведення в рамках проекту "Розвиток міської інфраструктури - 2" за підтримки МБРР

*4, *5

Частково впроваджено

2018 - 2020

(розпочато у 2016 році)

295,7

11,4

4.2

Реконструкція НВС-II підйому "Дарницька" Деснянської водопровідної станції

*2,*5

Частково впроваджено

2019 - 2020

32,5

1,3

5

Система зовнішнього освітлення

 

 

2018 - 2020

(розпочато у 2017 році)

108,9

4,2

5.1

Модернізація 15700 вуличних світильників

*2, *10

Частково впроваджено

2018 - 2020

(розпочато у 2017 році)

108,9

4,2

6

Громадський транспорт

 

 

2018 - 2020

(розпочато у 2015 році)

4234,3

162,9

6.1

Оновлення парку тролейбусів (202 одиниці)

*6

Виконано

виконано у

2015 - 2016 роках

1093,7

42,1

6.2

Модернізація систем освітлення 536 вагонів метрополітену

*2, *6

Частково впроваджено

2018
(розпочато у 2016 році)

5,5

0,2

6.3

Модернізація рухомого складу метрополітену (160 вагонів)

*2, *6

Частково проваджено

2018 - 2020
(розпочато у 2015 році)

3135,2

120,6

7

Система енергетичного менеджменту

*9

Заплановано до впровадження

2018 - 2019

(розпочато у 2017 році)

550,7

21,2

 

ВСЬОГО

 

 

 

8249,8

317,3


____________
* 1 - КП "ГВП", *2 - Програма енергоефективної трансформації міста Києва в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк),*3 - ПАТ "КИЇВЕНЕРГО
", *4 - Проект розвитку міської інфраструктури - 2 (МБРР).

Таблиця 3.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів (закінчення)

N

Економія
енергоресурсів

Річний обсяг зниження споживання теплової енергії

Річний обсяг зниження споживання природного газу

Річний обсяг економії та місцевого виробництва електроенергії

Річний обсяг зниження викидів CO2

Чистий інтегральний
дисконтований прибуток (NPV)

Термін окупності (DPP)

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

ГВт·год

тис. Гкал

млн м3

ГВт·год

тис. т

млн USD

років

%

 

кВт·год/USD

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

4

12,4

-

-

12,4

13,4

36,3

-

-

-

-

4.1

6,6

-

-

6,6

7,2

36,0

-

21,0

3,2

0,6

4.2

5,8

-

-

5,8

6,3

0,3

9,0

16,6

0,2

4,6

5

6,1

-

-

6,1

6,6

1,8

-

-

-

-

5.1

6,12

-

-

6,1

6,6

0,8

10,0

17,5

0,2

1,5

6

36,6

-

-

36,6

39,6

-

-

-

-

-

6.1

24,4

-

-

24,4

26,5

-28,9

-

-

-

0,6

6.2

0,5

-

-

0,5

0,5

0,03

10,0

12,2

0,1

2,3

6.3

11,7

-

-

11,7

12,6

-56,5

-

-

-

0,1

7

262,4

193,1

0,9

29,4

93,7

11,2

3,2

32,6

0,5

12,4

 

993,3

727,6

76,1

199,0

444,2

267,6

-

-

-

-


____________
* 5 - ПАТ "АК "Київводоканал",
*6 - Департамент транспортної інфраструктури КМДА, *7 - Міський енергетичний план міста Києва 2012 - 2016 рр., *8 - ТОВ ЕСКО "Екологічні Системи",*9 - ПЕФ "ОптімЕнерго", *10 - КП ЕЗО "Київміськсвітло".

БАЗОВИЙ КАДАСТР ВИКИДІВ

1)

Базовий рік

 

2013


 

2)

Коефіцієнти викидів

 

Стандартні коефіцієнти викидів відповідно до принципів IPCC

 

 

 

LCA коефіцієнти (Оцінювання життєвого циклу)

 

Одиниця звітності викидів

 

Викиди CO2

 

 

 

Викиди еквівалентів CO2


3) Основні результати Базового кадастру викидів

A. Кінцеве споживання енергії

Пріоритетні сектори

КІНЦЕВЕ СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГІЇ, ГВт·год

Електроенергія

Теплова енергія

Викопне паливо

Відновлювані джерела енергії

Загалом

Природний газ

Зріджений газ

Мазут

Дизель

Бензин

Інші види викопного палива

БУДІВЛІ:

 

 

Будівлі бюджетної сфери *

33

322

10

 

 

 

 

 

 

365

Житлові будинки**

 

888

 

 

 

 

 

 

 

888

Вуличне освітлення міста

61

 

 

 

 

 

 

 

 

61

Централізоване водопостачання та водовідведення

378

 

 

 

 

 

 

 

 

378

Проміжний показник "Будівлі"

473

1211

10

 

 

 

 

 

 

1693

ТРАНСПОРТ:

 

 

Муніципальний транспорт

6

 

 

2

 

26

8

 

 

41

Громадський транспорт

373

 

 

 

 

175

5

 

 

554

Проміжний показник "Транспорт"

379

 

 

2

 

201

13

 

 

595

Загалом

851

1211

10

2

 

201

13

 

 

2288


____________
* - 376 установ бюджетної сфери міського підпорядкування, в яких планується впровадження енергоефективних проектів;

** - 433 будівлі житлового фонду, в яких планується впровадження енергоефективних проектів.

Б. Викиди CO2

Пріоритетні сектори

Викиди CO2, т

Електроенергія

Теплова енергія

Викопне паливо

Відновлювані джерела енергії

Загалом

Природний газ

Зріджений газ

Дизель

Бензин

Інші види викопного палива

БУДІВЛІ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будівлі бюджетної сфери*

36

86

2

 

 

 

 

 

124

Житлові будинки**

 

238

 

 

 

 

 

 

238

Вуличне освітлення міста

66

 

 

 

 

 

 

 

66

Централізоване водопостачання та водовідведення

410

 

 

 

 

 

 

 

410

Проміжний показник "Будівлі"

513

324

2

 

 

 

 

 

839

ТРАНСПОРТ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Муніципальний транспорт

6

 

 

1

7

2

 

 

15

Громадський транспорт

404

 

 

 

47

1

 

 

453

Проміжний показник "Транспорт"

410

 

 

1

54

3

 

 

468

ІНШЕ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Управління відходами

 

 

Управління стічними водами

 

Зазначте тут ваші інші види викидів

 

Загалом

923

324

2

1

54

3

 

 

1307


Відповідні коефіцієнти викидів CO2 в [т/МВт-год]

1,085

0,268

0,202

0,227

0,267

0,249

 

 


В. Місцеве виробництво теплової енергії та відповідні викиди CO2

Місцеве виробництво тепла/холоду

Місцеве виробництво теплової енергії, ГВт·год

Частка енергоносія, ГВт·год

Викиди CO2, т

Відповідні коефіцієнти викидів CO2 для виробництва теплової енергії, т/МВт·год

Види викопного палива

Інші види біомаси

Інші види відновлюваної енергії

Природний газ

Зріджений газ

Мазут

Вугілля

Теплоелектростанції

10835

16434,6

 

 

151

 

 

3371

 

Районні котельні

8687

4125

 

 

7

 

 

836

 

Загалом

19522

20559

 

 

158

 

 

4207

0,268


____________
* - 376 установ бюджетної сфери міського підпорядкування, в яких планується впровадження енергоефективних проектів;

** - 433 будівлі житлового фонду, в яких планується впровадження енергоефективних проектів.

Базовий кадастр викидів (БКВ) визначає обсяг CO2, який викидається у зв'язку із енергоспоживанням на території місцевих органів влади (територія Угоди) у базовому році за пріоритетними секторами. Він дозволяє визначити головні антропогенні джерела викидів CO2 та відповідно визначити головні заходи, спрямовані на зменшення викидів.

Базовий рік служить вихідною точкою для оцінки результатів та наслідків реалізації проекту, що дорівнює різниці між початковим (вихідним) станом і станом після завершення програм ПДСЕР.

За базовий рік прийнято модель споживання 2013 року, який є найбільш репрезентативним по відношенню до поточної економічної ситуації і для якого наявні надійні статистичні дані.

Розробка БКВ є надзвичайно важливою. Цей кадастр буде базовим інструментом, який дозволить місцевим органам влади виміряти вплив власних заходів, що спрямовані на боротьбу зі зміною клімату.

Базовий кадастр CO2 обов'язково базується на кінцевому енергоспоживанні, включаючи і муніципальне, і немуніципальне енергоспоживання на території місцевих органів влади. Однак, у БКВ можна включати й інші джерела, які не пов'язані з енергією.

У відповідності із методичними рекомендаціями для розробки ПДСЕР виконується вибір пріоритетних секторів, на основі яких складається базовий кадастр викидів CO2 та будується базова лінія. Вибір пріоритетних секторів наведено у Розділі 1.3.

У базовому кадастрі викиди оцінюються множенням коефіцієнту викидів на відповідні дані щодо діяльності. Коефіцієнти викидів - це коефіцієнти, які визначають викиди на одиницю діяльності, тонн CO2/МВт·год. Для розрахунку БКВ були обрані стандартні коефіцієнти викидів згідно з методологічного посібника "Як розробити "План дій щодо сталого енергетичного розвитку" в містах Східного Партнерства і Центральної Азії". Частина II - Базовий кадастр викидів". Коефіцієнти викидів наведені нижче в таблиці.

Таблиця 1. Коефіцієнти викидів CO2

 

Одиниця енергетичної величини

МВт·год

CO2 (т/МВт·год)

 

1 Гкал теплової енергії

1,163

0,268

 

1 тис. кВт·год електроенергії

1,000

1,0845*

 

1 тис. м3 природного газу

9,390

0,202

 

1 тонна вугілля

7,200

0,341

 

1 тонна мазуту

11,200

0,279

 

1 тонна бензину

12,300

0,249

 

1 тонна дизелю

11,900

0,267

 

1 тонна зрідженого газу

13,100

0,227

 

1 тонна біопалива

4,582

0,000


____________
* - питомі непрямі викиди двоокису вуглецю, які пов'язані із витратами електричної енергії при її передачі місцевими (локальними) електричними мережами - 1,0845 кг CO2/кВт·год. розраховані згідно з даними статистичної форми МТП-11 за 2013 рік.

Коефіцієнт викидів для виробництва теплової енергії розраховано згідно з формулою:

КВТ = (CO2МВТ + CO2IТ - CO2EТ) / МСТ,

де: КВТ - коефіцієнт викидів для теплової енергії, т/МВт·годтепло.

CO2МВТ - викиди CO2 від місцевого виробництва теплоенергії (відповідно до Таблиці 1), тонн.

CO2 - викиди CO2т від теплоенергії, яка імпортується з території, що не підпорядковується місцевим органам влади, тонн.

CO2EТ - викиди CO2, пов'язані з теплоенергією, яка експортується за межі території місцевих органів влади, тонн.

МСТ - місцеве споживання теплоенергії, МВт·годтепло.

3.1 УСТАНОВИ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ МІСЬКОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ

3.1. УСТАНОВИ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ

Цілі сталого енергетичного розвитку

Планування сталого енергетичного розвитку сектора "Установи бюджетної сфери" орієнтується на ключові документи ЄС щодо запобігання зміні клімату:

• Директива ЄС 2010/31/EU про енергетичну ефективність будівель (EPBD);

• Директива 2009/28/EC про використання відновлювальних джерел енергії.


Основні цілі сталого енергетичного розвитку сектора "Установи бюджетної сфери" включають наступне:

• Зниження в 1,3 разу (на 57,7 тис. Гкал/рік) потреби в тепловій енергії на опалення будівель установ бюджетної сфери*1;
• Зниження в 1,4 разу (на 12,3 млн м3/рік) споживання природного газу*2 на потреби опалення будівель установ бюджетної сфери;
• Зменшення в 1,3 разу (на 27,6 тис. т/рік) обсягу викидів CO2 за рахунок зменшення споживання енергоресурсів.


____________
*1 - міського підпорядкування.

*2 - за рахунок зниження споживання теплової енергії будівлями та заміщення природного газу місцевими видами палива (теплові насоси, сонячні колектори, біопаливо).

Основні задачі сталого енергетичного розвитку сектора "Установи бюджетної сфери":

• Впровадження проектів термомодернізації 100-а установ бюджетної сфери Києва, що забезпечить зниження споживання теплової енергії на опалення будівель і відповідно позначиться на зниженні споживання природного газу.

• Зниження нераціональних витрат електричної енергії обладнанням харчоблоків та системою освітлення будівель установ бюджетної сфери Києва за рахунок заміни енергоємних електроплит та модернізації системи освітлення.

Очікувана динаміка зниження споживання теплової енергії будівлями установ бюджетної сфери та обсяг виробництва теплової енергії за рахунок використання АДЕ наведена на рисунку 3.1.1.

Рисунок 3.1.1. Зниження споживання теплової енергії будівлями бюджетної сфери* та обсяг виробництва теплової енергії за рахунок АДЕ

 


____________
* - міського підпорядкування.

Очікувана динаміка зниження споживання електричної енергії будівлями установ бюджетної сфери наведена на рисунку 3.1.2.

Рисунок 3.1.2. Зниження споживання електричної енергії будівлями установ бюджетної сфери

 


Відповідне зниження споживання природного газу на джерелах теплової енергії та електричної енергії в секторі "Установи бюджетної сфери" призведе до скорочення обсягу викидів CO2, на 22 % (на 27,6 тис. т/рік) від базового 2013 року.

На рисунку 3.1.3 приведено очікувану динаміку зниження обсягу викидів CO2 в рамках сектора "Установи бюджетної сфери".

Рисунок 3.1.3. Зниження обсягу викидів CO2

 


Інвестиційні проекти

В підрозділі наведено основні техніко-економічні показники інвестиційних проектів, що направлені на сталий енергетичний розвиток сектора "Установи бюджетної сфери". Більш детальна інформація наведена в додатку "Реєстр інвестиційних проектів".

На період до 2020 року планується реалізація пілотних і типових проектів. Такі проекти призначені для відпрацювання технічних рішень, організаційних схем, вибору виконавців, а також для зниження ризиків невизначеності. Пілотні і типові проекти створюють базову інфраструктуру для масової реалізації проектів з модернізації будівель установ бюджетної сфери.

Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в секторі "Установи бюджетної сфери" наведені в таблиці 3.1.1.

Грошові показники проектів приведені з урахуванням курсу валют 26,0 грн/USD на час розробки проектів.

Таблиця 3.1.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в секторі "Установи бюджетної сфери"

N

Найменування

Джерело пропозиції

Стадія пропозиції

Період реалізації

Обсяг фінансування, без ПДВ

Річний обсяг зниження споживання теплової енергії

Річний обсяг виробництва теплової енергії (АДЕ)

Річний обсяг зниження споживання природного газу (на джерелах теплопостачання)

Річний обсяг зниження споживання електричної
енергії

Річний обсяг зниження викидів CO2

Термін окупності (DPP)

Критерії відбору проектів

роки

млн USD

млн грн

тис. Гкал

ГВт·год

тис. Гкал

ГВт·год

млн м3

ГВт·год

тис. т

років

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1.1

Термосанація у бюджетних установах міста Києва / "Укладення енергосервісних контрактів щодо впровадження заходів з енергозбереження у бюджетних установах міста Києва" в рамках співпраці з НЕФКО

*1

D

2018
(розпочато у 2016 році)

7,7

201,1

26,1

30,4

-

-

4,2

1,1

9,3

4,3

*5,*6

1.2

Реконструкція систем теплозабезпечення закладів бюджетної сфери та об'єктів комунальної власності, в тому числі із застосуванням альтернативних джерел енергії (біокотли) (16 установ)

*1

D

2018 - 2019
(розпочато у 2015 році)

4,2

110,4

-

-

19,6

26,7

2,8

-

6,1

8,2

*5,*6*7

1.3

Реконструкція систем гарячого водопостачання закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлювальних джерел енергії (сонячні колектори, теплові насоси, тощо) (40 установ)

*1

D

2018
(розпочато у 2015 році)

2,4

62,9

-

-

2,2

2,6

0,3

-

0,7

13,7

*5,*6*7

1.4

Енергозбереження (заміна електрообладнання харчоблоків) в рамках співпраці з НЕФКО (182 одиниць))

*1

D

виконано у 2014 році

0,2

4,6

-

-

-

-

-

1,2

1,3

4,0

*6,*7

1.5

Термомодернізація 47-ми будівель освітніх закладів

*1, *2

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

19,3

502,1

20,1

23,3

-

-

3,2

-

6,3

13,0

*5,*6

1.6

Термомодернізація 28-ми будівель охорони здоров'я

*1, *2

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

8,9

230,4

8,5

9,9

-

-

1,3

-

2,6

14,0

*5,*6

1.7

Термомодернізація 13-ти адміністративних будівель та будівель закладів культури

*1, *2

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

4,2

110,0

3,0

3,5

-

-

0,5

0,3

1,3

21,0

*5,*6

 

ВСЬОГО

 

 

 

47,0

1221,6

57,7

67,1

21,8

29,3

12,3

2,6

27,6

 

 


____________
* 1 - КП "ГВП", *2 - Програма енергоефективної трансформації міста Києва в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк).

A - Проектна ідея, B - Техніко-економічне обґрунтування, C - Робоче проектування, D - Впровадження.

Паливно-енергетичні, вартісні, інвестиційні та кліматичні баланси

Паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів розроблений на основі базового сценарію споживання ПЕР 376 будівель установ бюджетної сфери міського підпорядкування, враховує модернізацію будівель та проекти, що стосуються системи централізованого теплопостачання.

Загальна економія теплової енергії, природного газу та електроенергії складе 21 % (76,5 ГВт·год) від загального споживання ПЕР 376 будівлями установ бюджетної сфери міського підпорядкування у 2013 році.

Економія ПЕР за рахунок впровадження запропонованих енергоефективних проектів становить 19 % (69,7 ГВт·год), а також прогнозується зменшення попиту на ГВП, що призведе до економії 2 % (6,8 ГВт·год) від базового значення.

Переведення теплопостачання будівель закладів бюджетної сфери на використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива призведе до заміщення 128,4 ГВт·год теплової енергії, в тому числі 25,33 ГВт·год у секторі "Установи бюджетної сфери" та 103,1 ГВт·год у системі теплопостачання, що в паливно-енергетичному балансі сектора становить 35 % від базового значення.

Рисунок 3.1.4. Паливно-енергетичний баланс*

 


____________
* - без врахування проекту "Впровадження системи енергетичного менеджменту об'єктів бюджетної сфери м. Київ"

На рисунку 3.1.4 приведено паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів з врахуванням економії ПЕР від впровадження енергоефективних проектів.

Впровадження енергоефективних заходів з термомодернізації, переведення теплопостачання будівель закладів бюджетної сфери на використання відновлювальних джерел енергії і альтернативних видів палива об'єктів бюджетної сфери позитивно вплине на екологічну ситуацію у місті, та дозволить знизити викиди на 48 % (60,2 тис. тонн CO2) у 2020 році відносно базового значення викидів тонн CO2.

Зниження обсягу викидів CO2 за рахунок впровадження проектів у системі централізованого теплопостачання складе 30,9 тис. тонн CO2. За рахунок впровадження проектів у секторі установ бюджетної сфери зниження обсягу викидів CO2 складе 27,6 тис. тонн CO2 у 2020 році, в тому числі використання відновлювальних джерел енергії і альтернативних видів палива призведе до скорочення викидів 6,8 тис. тонн CO2. Зниження викидів CO2 за рахунок зменшення попиту на ГВП прогнозовано складе 1,8 тис. тонн CO2.

Кліматичний баланс викидів CO2 приведено на рисунку 3.1.5.

Рисунок 3.1.5. Кліматичний баланс*

 


____________
* - без врахування проекту "Впровадження системи енергетичного менеджменту об'єктів бюджетної сфери м. Київ".

Впровадження енергоефективних проектів вплине на скорочення платежів за ПЕР.

Витрати на оплату паливно-енергетичних ресурсів після впровадження проектів у 2020 році складуть 30,6 млн USD. Економія складе 7,3 млн USD.

Вартісний баланс представлено на рисунку 3.1.6.

Рисунок 3.1.6. Вартісний баланс

 


На рисунку 3.1.7 приведені дані про капітальні витрати та отриману економію від енергоефективних проектів у секторі "Установи бюджетної сфери міського підпорядкування".

Рисунок 3.1.7. Інвестиційний баланс

 


3.2. ЖИТЛОВІ БУДІВЛІ

Цілі сталого енергетичного розвитку

Планування сталого енергетичного розвитку сектора "Житлові будівлі" орієнтується на ключовий документ ЄС щодо запобігання зміні клімату:

• Директива ЄС 2010/31/EU про енергетичні характеристики будівель (EPBD).


Основні цілі сталого енергетичного розвитку сектора "Житлові будівлі" включають наступне:

• Зниження в середньому в 1,2 разу (на 66,8 тис. Гкал/рік) потреби в тепловій енергії на опалення 433-х багатоповерхових житлових будівель*;
• Зменшення в середньому в 1,2 разу (на 10,7 млн м3/рік) споживання природного газу в системі централізованого теплопостачання.


____________
* - будівлі від 5-ти та більше поверхів з централізованим теплопостачанням.

Основною задачею сталого енергетичного розвитку сектора "Житлові будівлі" є зниження нераціональних витрат теплової енергії на опалення за рахунок впровадження заходів щодо часткової термомодернізації багатоповерхових житлових будівель.

Очікувана динаміка зниження потреби в тепловій енергії на опалення багатоповерхових житлових будівель наведена на рисунку 3.2.1.

Рисунок 3.2.1. Зниження потреби в тепловій енергії на опалення багатоповерхових
житлових будівель Києва

 


Зниження потреби в тепловій енергії багатоповерховими житловими будівлями забезпечить зниження обсягів споживання природного газу (централізованою системою опалення), що вплине на зниження обсягу викидів CO2 на 9 % (на 20,8 тис. т/рік) від базового 2013 року.

Очікувана динаміка зниження обсягу викидів CO2 в рамках сектора "Житлові будівлі" наведена на рисунку 3.2.2.

Рисунок 3.2.2. Зниження обсягу викидів CO2

 


Інвестиційні проекти

В підрозділі наведено основні техніко-економічні показники інвестиційного проекту, що направлений на сталий енергетичний розвиток сектора "Житлові будівлі". Більш детальна інформація наведена в додатку "Реєстр інвестиційних проектів".

Реалізація інвестиційного проекту "Часткова термомодернізація 433-х житлових будинків (утеплення під'їздів і встановлення регуляторів теплового потоку)" запланована на період з 2017 по 2020 рік.

Впровадження заходу виконується поступово, від 3-х до 170-тижитлових будинків на рік, що дозволяє скоротити споживання теплової енергії на 66,8 тис Гкал/рік.

Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на ПЕР та збільшення кількості завершених об'єктів з накопичувальним підсумком).

Техніко-економічні показники інвестиційного проекту в секторі "Житлові будівлі" наведені в таблиці 3.2.1.

Грошові показники проектів приведені з урахуванням курсу валют 26,0 грн/USD на час розробки проекту.

Таблиця 3.2.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в секторі "Житлові будівлі"

N

Найменування

Джерело пропозиції

Стадія пропозиції

Період реалізації

Обсяг фінансування, без ПДВ

Річний обсяг зниження споживання
теплової енергії

Річний обсяг зниження
споживання природного
газу (на джерелах
теплопостачання)

Річний обсяг зниження викидів CO2

Термін окупності (DPP)

Критерії відбору проектів

роки

млн USD

млн грн

тис. Гкал

ГВт·год

млн м3

тис. т

років

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

 

1.1

Часткова термомодернізація 433-х житлових будинків (утеплення під'їздів і встановлення регуляторів теплового потоку)*

*1, *2

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

8,2

212,5

66,8

77,7

10,7

20,8

2,9

*3,*4


____________
* - погоджено з проектом USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні".

*1 - ТОВ ЕСКО "Екологічні Системи", *2 - Міський енергетичний план міста Києва 2012 - 2016 рр.,*3 - Соціальний ефект, *4 - Економічний ефект.

A - Проектна ідея, B - Техніко-економічне обґрунтування, C - Робоче проектування, D - Впровадження.

Паливно-енергетичні, вартісні, інвестиційні та кліматичні баланси

Паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів розроблений на основі базового сценарію споживання ПЕР 433-х житлових будівель, враховує модернізацію будівель та проекти, що стосуються системи централізованого теплопостачання.

Економія теплової енергії у 2020 році складе 12 % (110,2 ГВт·год) від загального споживання ПЕР 433-х житлових будівель.

Передбачається часткова термомодернізація 433-х житлових будинків (утеплення під'їздів і встановлення регуляторів теплового потоку), що дозволить знизити споживання теплової енергії у 2020 році на 77,7 ГВт·год. Економія складе 9 % від загального споживання ПЕР 433-х житлових будівель.

Також передбачається зменшення попиту на ГВП, що призведе до економії 32,5 ГВт·год - 4 % від базового значення.

На рисунку 3.2.3 приведено паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів з врахуванням економії ПЕР від впровадження енергоефективних проектів.

Впровадження енергоефективних заходів з термомодернізації та переведення теплопостачання житлових будівель на використання відновлювальних джерел енергії і альтернативних видів палива позитивно вплине на екологічну ситуацію у місті та дозволить знизити викиди на 49 % (115,8 тис. тонн CO2) у 2020 році відносно базового значення викидів CO2.

Зниження обсягу викидів CO2 за рахунок впровадження проектів у системі централізованого теплопостачання складе 86,3 тис. тонн CO2, в тому числі використання відновлювальних джерел енергії і альтернативних видів палива призведе до скорочення викидів на 77,4 тис. тонн CO2. За рахунок впровадження проектів у секторі "Житлові будівлі" зниження обсягу викидів CO2 складе 20,8 тис. тонн CO2 у 2020 році. Зниження викидів CO2 за рахунок зменшення попиту на ГВП прогнозовано складе 8,7 тис. тонн CO2.

Кліматичний баланс викидів CO2 приведено на рисунку 3.2.4.

Рисунок 3.2.3. Паливно-енергетичний баланс

 


 

Рисунок 3.2.4. Кліматичний баланс викидів CO2

 


 


Впровадження енергоефективних проектів вплине на скорочення платежів за ПЕР.

Витрати на оплату паливно-енергетичних ресурсів після впровадження проектів у 2020 році складуть 98,9 млн USD. Економія складе 8,3 млн USD.

Вартісний баланс представлено на рисунку 3.2.5.

На рисунку 3.2.6 приведені дані про капітальні витрати та отриману економію від енергоефективних проектів у секторі "Житлові будівлі".

Рисунок 3.2.5. Вартісний баланс

 


 

Рисунок 3.2.6. Інвестиційний баланс

 


 


3.3. СИСТЕМА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Цілі сталого енергетичного розвитку

Планування сталої енергетичної модернізації системи теплопостачання орієнтується на ключовий документ ЄС в сфері енергетичної ефективності - Директива 2012/27/EU про енергетичну ефективність.

Основні цілі сталого енергетичного розвитку системи теплопостачання міста включають наступне:

• Зниження у середньому на 31 % (на 52,2 млн м3/рік) обсягу споживання природного газу на потреби централізованого теплопостачання.

• Збільшення виробництва електроенергії на 112 ГВт·год електроенергії на рік.


Основні задачі модернізації системи теплопостачання:

• Зниження нераціональних витрат природного газу та споживання електричної енергії за рахунок технічного переоснащення та реконструкції існуючих об'єктів системи теплопостачання.

• Заміщення дорогого імпортного природного газу за рахунок використання місцевих видів палива (деревинної тріски, пеллет, твердих побутових відходів).

Очікувана динаміка зниження споживання природного газу системою централізованого теплопостачання наведена на рисунку 3.3.1.

Рисунок 3.3.1. Зниження споживання природного газу в системі централізованого теплопостачання

 


Очікувана динаміка зниження споживання електричної енергії системою централізованого теплопостачання наведена на рисунку 3.3.2.

Рисунок 3.3.2. Зниження споживання електричної енергії системою централізованого теплопостачання

 


Зниження споживання ПЕР в системі централізованого теплопостачання забезпечить скорочення обсягу викидів CO2 на 61,8 % (на 242,4 тис. т/рік) від базового 2013 року.

На рисунку 3.3.3 приведено очікувану динаміку зниження обсягу викидів CO2 в системі теплопостачання міста.

Рисунок 3.3.3. Зниження обсягу викидів CO2

 


Інвестиційні проекти

В підрозділі наведено основні техніко-економічні показники інвестиційних проектів, що направлені на енергетичну модернізацію системи теплопостачання. Більш детальна інформація наведена в додатку "Реєстр інвестиційних проектів"

В період до 2020 року планується реалізація середньострокових проектів модернізації системи теплопостачання. Середньострокові проекти потребують значних капітальних вкладень, однак мають достатньо високі показники економічної ефективності. Реалізація таких проектів дозволить отримати очікуваний та швидкий результат.

Таблиця 3.3.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в системі теплопостачання

N

Найменування

Джерело пропозиції

Стадія пропозиції

Період реалізації

Обсяг фінансування, без ПДВ

роки

млн. USD

млн. грн.

1

2

3

4

5

6

7

1.1

Використання відновлюваних джерел енергії для теплозабезпечення житлового масиву ДВС в рамках співпраці з НЕФКО

*1

B

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

0,8

20,1

1.2

Будівництво біопаливної котельні

*2,*3

A

2019 - 2020

1,8

46,8

1.3

Будівництво біопаливної ТЕЦ

*2,*3

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

50,0

1300,0

1.4

Встановлення 3-х теплових насосів в технологічну схему ТЕЦ

*3

A

2018 - 2019
(розпочато у 2017 році)

1,8

46,8

1.5

Оснащення інженерних вводів житлових будинків комунальної форми власності, ЖБК та ОСББ теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації (3000 об'єктів)

*1

D

2018
(розпочато у 2015 році)

6,9

180,0

 

ВСЬОГО

 

 

 

56,2

1461,0


____________
*1 - КП "ГВП", *2 - Програма енергоефективної трансформації міста Києва в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк), *3 - ПАТ "КИЇВЕНЕРГО".

A - Проектна ідея, B - Техніко-економічне обґрунтування, C - Робоче проектування, D - Впровадження.

Техніко-економічні показники інвестиційних проектів у системі теплопостачання наведені в таблиці 3.3.1.

Грошові показники проектів приведені з врахуванням курсу валют 26,0 грн/USD на час розробки проектів.

Таблиця 3.3.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в системі теплопостачання

N

Річний обсяг зниження споживання природного газу

Річний обсяг зниження споживання
електроенергії

Річний обсяг виробництва електроенергії

Річний обсяг зниження
викидів CO2

Термін окупності (DPP)

Критерії відбору проектів

ВСЬОГО, в тому числі:

за рахунок економії природного газу

за рахунок заміщення природного газу

млн м3

ГВт·год

млн м3

млн м3

ГВт·год

ГВт·год

тис. т

років

1

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1.1

0,5

5,1

-

0,5

-

-

1,2

8,1

*4,*5,
*6

1.2

3,5

33,5

-

3,5

-

-

9,0

4,0

*5,*6

1.3

40,0

382,1

 

40,0

 

112,0

216,2

6,0

*5,*6

1.4

3,9

37,3

-

3,9

-

-

7,5

2,4

*5,*6

1.5

4,3

31,4

4,3

-

-

-

8,4

3,2

*4,*5

 

52,2

489,4

4,3

47,9

-

112,0

242,4

-

-


____________
*4 - Соціальний ефект,*5-Економічний ефект,*6 - Виконання зобов'язань Угоди мерів щодо використання відновлювальних (альтернативних) джерел енергії.

Перспективні інвестиційні проекти

В рамках підготовки Міського енергетичного плану Києва було виконано розробку потенційних проектних напрямків заміщення природного газу місцевими джерелами палива та енергії. До робіт залучалися провідні спеціалісти Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України в рамках робочої групи з розробки міського енергетичного плану (експертно-консультаційна група "Заміщення природного газу місцевими видами палива та енергії"). В основу вибору проектних напрямків покладений досвід країн та міст ЄС, особливо в частині проектів відновлювальної енергетики.

Основним завданням запропонованих проектів є диверсифікація паливно-енергетичного балансу системи теплопостачання Києва за рахунок заміщення природного газу альтернативними джерелами енергії.

Будівництво теплонасосної станції потужністю 120 МВт на Бортницькій станції аерації

Світовий досвід показує доцільність будівництва теплонасосних станцій на очисних спорудах міст для використання скидного тепла стічних вод в системах міського гарячого водопостачання.

БСА щоденно оброблює 0,8 - 1,0 млн тонн стоків. Температура очищених стоків коливається в межах 15…23° C. Потенціал технічно доцільної утилізації скидного тепла стічних вод БСА складає 120 МВт (взимку) та 180 МВт (влітку). Мережна інфраструктура теплових мереж лівого берега Києва дозволяє без значних капітальних вкладень подавати гарячу воду від теплонасосної станції до найближчих житлових масивів, що в значній мірі знизить залежність Києва від тарифів на газ та забезпечить економічну рентабельність ПАТ "КИЇВЕНЕРГО".

Приблизна вартість капітальних вкладень складає 140 млн євро (будівництво ТНС з живленням компресорів від мереж електропостачання) або 280 млн євро у варіанті реконструкції 1-ої лінії очищення стоків з використанням метану стічних вод для виробництва електроенергії на потреби компресорів ТНС (встановлена потужність ТЕЦ - 25 - 32 МВт). Витрати на мережну інфраструктуру потребують додаткового уточнення. Орієнтовний термін окупності проекту - 9 років.

Потенціал заміщення природного газу в проекті складе приблизно 113 млнм3. Потенціал зниження викидів парникових газів орієнтовно складе 200 тис. тонн в рік.

Будівництво теплонасосних пунктів на дахах будівель для виробництва гарячої води сумарною встановленою потужністю 700 МВт

Пропонується встановлення теплонасосних пунктів на дахах будівель з використанням високого потенціалу скидного тепла вентиляційних систем будівель та каналізаційних систем, а також тепла зовнішнього повітря. Такий підхід дозволяє отримати високий середньорічний коефіцієнт ефективності (СОР) теплового насосу не менше ніж 4,0.

Втрати теплової енергії через системи вентиляції будівель складають 20 - 30 % від обсягів тепла, що надходить до будівлі. Практично 90 % цих втрат можуть бути утилізовані за допомогою теплових насосів.

Наявність площі розміщення, трансформаторної підстанції, мереж холодного та гарячого водопостачання в кожній будівлі дозволяє вирішити питання встановлення ТНП ГВП. Одночасно централізована система гарячого водопостачання буде використовуватися в якості резервного та пікового джерела.

Встановлена потужність більше 5000 ТНП ГВП буде складати приблизно 700 МВт теплової потужності, кожний ТНП буде знаходитися в безпосередній близькості від навантажень споживача, що дозволить знизити втрати теплової енергії приблизно на 15 - 20 %.

Приблизна вартість капітальних вкладень складає 400 млн євро. Окупність проекту складе орієнтовно 5,5 років з урахуванням росту цін на газ. Потенціал заміщення природного газу в проекті складає приблизно 500 млнм3. Потенціал зниження викидів парникових газів орієнтовно складає 900 тис. тонн в рік.

Паливно-енергетичні, вартісні, інвестиційні та кліматичні баланси

Паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів розроблений на основі базового сценарію споживання ПЕР для потреб 376-и будівель установ бюджетної сфери міського підпорядкування та 433-х житлових будинків. ПЕБ враховує інвестиційні проекти, направлені на підвищення ефективності існуючої системи централізованого теплопостачання.

На рисунку 3.3.4 приведено паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів з врахуванням економії теплової енергії від впровадження енергоефективних проектів та зниження попиту на гаряче водопостачання.

Загальна економія теплової енергії складе 18 % (215,5 ГВт·год) від загальних потреб на теплопостачання для 376 будівель установ бюджетної сфери міського підпорядкування та 433-х житлових будинків у базовому році.

Передбачається впровадження енергоефективних проектів з термомодернізації будівель, що дозволить знизити споживання теплової енергії до 2020 року на 176,2 ГВт·год, економія складе 15 %.

Економія за рахунок зменшення попиту на ГВП прогнозовано складе 3 % (39,3 ГВт·год).

Кліматичний баланс викидів CO2 за кінцевими споживачами приведено на рисунку 3.3.5.

Впровадження енергоефективних проектів та зниження попиту на ГВП дозволить скоротити у 2020 році 177,1 тис. тонн CO2 (55 %), в тому числі за рахунок:

• впровадження проектів у системі централізованого теплопостачання складе 121,0 тис. тонн CO2;

• впровадження проектів у інших секторах (за рахунок термомодернізації будівель та переведення централізованого теплопостачання на альтернативні види палива) - 45,6 тис. тонн CO2;

• зниження попиту на ГВП - 10,5 тис. тонн CO2.

Рисунок 3.3.4. Загальне споживання теплової енергії у системі централізованого теплопостачання

 


 

Рисунок 3.3.5. Кліматичний баланс викидів CO2 (розподіл за категоріями споживачів)

 


 


Рисунок 3.3.6. Споживання палива в системі централізованого теплопостачання міста

 


 

Рисунок 3.3.7. Баланс викидів CO2 (розподіл за видами паливно-енергетичними ресурсами)

 


 


Річний обсяг економії ПЕР в системі централізованого теплопостачання за рахунок термомодернізації будівель, проектів направлених на підвищення ефективності існуючої системи централізованого теплопостачання та зменшення попиту на ГВП становить 372,3 ГВт·год.

Кліматичний баланс викидів CO2 ПЕР приведено на рисунку 3.3.7.

Будівництво біопаливної ТЕЦ призведе до зниження викидів на 216,2 тис. тонн CO2 за рахунок виробництва теплової та електричної енергії на біопаливі.

Загальне скорочення викидів CO2 за рахунок впровадження проектів складе 242,4 тис. тонн CO2 - 74,7 % відносно базового 2013 року.

Впровадження енергоефективних проектів вплине на скорочення платежів за ПЕР.

Витрати на оплату за централізоване теплопостачання після впровадження проектів у 2020 році складуть 106,8 млн USD. Економія складе 18,9 млн USD.

Вартісний баланс представлено на рисунку 3.3.8.

На рисунку 3.3.9 приведені дані про капітальні витрати та отриману економію від енергоефективних проектів у секторі "Система теплопостачання".

Обсяг фінансування та економія вказані без врахування проектів, що стосуються термомодернізації будівель бюджетної сфери та житлового фонду.

Рисунок 3.3.8. Вартісний баланс

 


 

Рисунок 3.3.9. Інвестиційний баланс

 


 


3.4. СИСТЕМА ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Цілі сталого енергетичного розвитку

Основні цілі енергетичної модернізації системи водопостачання та водовідведення міста включають наступне:

• Зниження в середньому на 3 % (на 12,4 ГВт·год) річного обсягу споживання електричної енергії на потреби водопостачання та водовідведення.


Основні завдання сталого енергетичного розвитку системи водопостачання та водовідведення:

• зниження нераціонального використання електричної енергії за рахунок енергоефективної модернізації об'єктів системи водопостачання та водовідведення міста.

Очікувана динаміка зниження споживання електричної енергії в системі водопостачання та водовідведення міста наведена на рисунку 3.4.1.

Рисунок 3.4.1. Зниження споживання електричної енергії в системі водопостачання та водовідведення

 


Зниження споживання електричної енергії в системі водопостачання та водовідведення забезпечить зниження обсягу викидів CO2 на 3 % (13,4 тис. т/рік) від базового 2013 року.

На рисунку 3.4.2 приведено очікувану динаміку зниження обсягу викидів CO2 в рамках системи водопостачання та водовідведення.

Рисунок 3.4.2. Зниження обсягу викидів CO2

 


Інвестиційні проекти

В підрозділі наведено основні техніко-економічні показники інвестиційних проектів, що направлені на енергоефективну модернізацію системи водопостачання та водовідведення міста. Більш детальна інформація наведена в додатку "Реєстр інвестиційних проектів".

На період 2018 - 2020 рр. (розпочато у 2017 році) планується реалізація коротко- та середньострокових проектів модернізації об'єктів системи водопостачання та водовідведення, що дозволить отримати економію електричної енергії 12,4 ГВт·год/рік.

Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в системі водопостачання та водовідведення наведені в таблиці 3.4.1. Грошові показники проектів приведені з урахуванням курсу валют 26,0 грн/USD на час розробки проекту.

Таблиця 3.4.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в системі водопостачання та водовідведення

N

Найменування

Джерело пропозиції

Стадія пропозиції

Період реалізації

Обсяг фінансування,
без ПДВ

Річний обсяг зниження
споживання електричної
енергії

Річний обсяг виробництва електричної енергії (АДЕ)

Річний обсяг зниження
викидів CO2

Термін окупності (DPP)

Критерії відбору проектів

роки

млн USD

млн грн

ГВт·год

ГВт·год

тис. т

років

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1.1

Модернізація системи водопостачання та водовідведення в рамках проекту МБРР "Розвиток міської інфраструктури-2"

*1, *3

D

2018 - 2020
(розпочато у 2016 році)

11,4

295,7

6,6

-

7,2

-

*4

1.2

Реконструкція НВС-II підйому "Дарницька" Деснянської водопровідної станції

*2, *3

A

2019 - 2020

1,3

32,5

5,8

-

6,3

9,0

*5

 

ВСЬОГО

 

 

 

12,6

328,2

12,4

-

13,4

-

-


____________
*1 - Проект розвитку міської інфраструктури - 2 (МБРР), *2 - Програма енергоефективної трансформації міста Києва в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк), *3 - ПАТ "АК "Київводоканал", *4 - Соціальний ефект, *5 - Економічний ефект.

A - Проектна ідея, B - Техніко-економічне обґрунтування, C - Робоче проектування, D - Впровадження.

Паливно-енергетичні, вартісні, інвестиційні та кліматичні баланси

Паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів розроблений на основі базового сценарію споживання ПЕР. Прогнозується поступове зменшення попиту споживачами на водопостачання, що призведе до зниження споживання електроенергії на потреби водопостачання та водовідведення (36,9 ГВт·год у 2020 році - 10 % від загального споживання ПЕР системою водопостачання та водовідведення).

Передбачається впровадження енергоефективних проектів у системі водопостачання та водовідведення, що дозволить знизити споживання ПЕР до 2020 року на 12,4 ГВт·год. Економія електроенергії складе 3 % від загального споживання ПЕР системою водопостачання та водовідведення.

На рисунку 3.4.3 приведено паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів з врахуванням економії ПЕР від впровадження енергоефективних проектів.

Рисунок 3.4.3. Паливно-енергетичний баланс

 


 

Рисунок 3.4.4. Кліматичний баланс викидів CO2

 


 


Кліматичний баланс викидів CO2 приведено на рисунку 3.4.4. Впровадження енергоефективних заходів призведе до зниження викидів парникових газів у 2020 році на 3 % відносно базового року (13,4 тис. тонн CO2). Зниження викидів CO2 на 10 % (40,0 тис. тонн CO2) очікується за рахунок зменшення попиту на водопостачання.

Впровадження енергоефективних проектів вплине на скорочення платежів за ПЕР.

Витрати на оплату паливно-енергетичних ресурсів після впровадження проектів у 2020 році прогнозовано складуть 14,6 млн USD. Економія складе 2,5 млн USD.

Вартісний баланс представлено на рисунку 3.4.5.

На рисунку 3.4.6 приведені дані про капітальні витрати та отриману економію від енергоефективних проектів у секторі "Система водопостачання та водовідведення".

Рисунок 3.4.5. Вартісний баланс

 


 

Рисунок 3.4.6. Інвестиційний баланс

 


 


3.5. СИСТЕМА ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ

Цілі сталого енергетичного розвитку

Основні цілі енергоефективної модернізації системи зовнішнього освітлення міста включають наступне:

• Зниження у середньому на 10 % (на 6,12 ГВт·год) обсягу споживання електричної енергії.

• Скорочення у середньому на 12 % видатків з міського бюджету на функціонування системи зовнішнього освітлення міста.


Основною задачею сталого енергетичного розвитку сектора є зниження нераціонального використання електричної енергії за рахунок впровадження енергоефективних джерел світла в системі зовнішнього освітлення міста.

Реалізація проекту з енергоефективної модернізації джерел зовнішнього освітлення планується протягом чотирьох років у період 2018 - 2020 рр. (розпочато у 2017 році).

Очікувана динаміка зниження споживання електричної енергії в системі зовнішнього освітлення міста наведена на рисунку 3.5.1.

Рисунок 3.5.1. Зниження споживання електричної енергії в системі зовнішнього освітлення

 


Зниження споживання електричної енергії в системі зовнішнього освітлення міста забезпечить зниження обсягу викидів CO2 в середньому на 10 % (6,12 тис. т/рік).

На рисунку 3.5.2 приведено очікувану динаміку зниження обсягу викидів CO2 в рамках системи зовнішнього освітлення.

Рисунок 3.5.2. Зниження обсягу викидів CO2

 


Інвестиційні проекти

В підрозділі наведено основні техніко-економічні показники інвестиційного проекту, що направлений на сталий енергетичний розвиток системи зовнішнього освітлення. Більш детальна інформація наведена в додатку "Реєстр інвестиційних проектів".

Реалізація інвестиційного проекту "Модернізація 15700 вуличних світильників" запланована протягом на період з 2018 по 2020 рік (розпочато у 2017 році).

Впровадження заходу виконується поступово, від 2500 до 5000 світлоточок на рік, що дозволяє скороти споживання електричної енергії на 6,12 ГВт·год/рік в системі зовнішнього освітлення.

Економічний ефект настає через рік після реалізації проекту та зростає щорічно (внаслідок росту цін на електричну енергію та збільшення кількості модернізованих світлоточок з накопичувальним підсумком).

Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в системі зовнішнього освітлення міста наведені в таблиці 3.5.1.

Грошові показники проекту приведені з урахуванням курсу валют 26,0 грн/USD на час розробки проекту.

Таблиця 3.5.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в системі зовнішнього освітлення

N

Найменування

Джерело пропозиції

Стадія пропозиції

Період реалізації

Обсяг фінансування, без ПДВ

Річний обсяг
зниження споживання електричної енергії

Річний обсяг
зниження викидів CO2

Термін окупності (DPP)

Критерії відбору проектів

роки

млн USD

млн грн

ГВт·год

тис. т

років

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1.1

Модернізація 15700 вуличних світильників

*1, *2

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

4,20

108,90

6,12

6,60

10,00

*3, *4


____________
*1 - Програма енергоефективної трансформації міста Києва в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк), *2 -КП ЕЗО "Київміськсвітло", *3 - Соціальний ефект, *4 - Економічний ефект.

A - Проектна ідея, B - Техніко-економічне обґрунтування, C - Робоче проектування, D - Впровадження.

Паливно-енергетичні, вартісні, інвестиційні та кліматичні баланси

Паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів розроблений на основі базового сценарію споживання ПЕР.

Передбачається впровадження енергоефективних джерел світла в системі зовнішнього освітлення міста, що дозволить знизити споживання електроенергії до 2020 року на 6,12 ГВт·год. Економія складе 10 % від загального споживання електроенергії в системі зовнішнього освітлення міста.

На рисунку 3.5.3 приведено паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів з врахуванням економії ПЕР від впровадження енергоефективного проекту.

Рисунок 3.5.3. Паливно-енергетичний баланс

 


Впровадження енергоефективних заходів призведе до зниження викидів парникових газів у 2020 році на 10 % відносно базового значення викидів CO2 в секторі "Система зовнішнього освітлення".

Впровадження енергоефективних проектів вплине на скорочення платежів за ПЕР.

Витрати на оплату паливно-енергетичних ресурсів після впровадження проектів у 2020 році прогнозовано складуть 1,0 млн USD.

Економія складе 0,11 млн USD.

Вартісний баланс представлено на рисунку 3.5.5.

Рисунок 3.5.5. Вартісний баланс

 


Кліматичний баланс викидів CO2 приведено на рисунку 3.5.4.

Рисунок 3.5.4. Кліматичний баланс викидів CO2

 


На рисунку 3.5.6 приведені дані про капітальні витрати та отриману економію від енергоефективного проекту у секторі "Система зовнішнього освітлення".

Рисунок 3.5.6. Інвестиційний баланс

 


3.6. ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

До обсягу охоплення сектора включений громадський електричний транспорт, що пов'язано з найбільшими можливостями міської влади управляти та впливати на діяльність сектора.

Цілі сталого енергетичного розвитку

Основною ціллю сталого енергетичного розвитку сектора "Громадський транспорт" є зниження у середньому на 10 % (на 36,6 ГВт·год) обсягу споживання електричної енергії шляхом модернізації рухомого складу громадського транспорту (тролейбусів, вагонів трамваїв та метрополітену).

Очікувана динаміка зниження споживання електричної енергії в секторі "Громадський транспорт" наведена на рисунку 3.6.1.

Рисунок 3.6.1. Зниження споживання електричної енергії в секторі "Громадський транспорт"

 


Відповідне зменшення споживання електричної енергії в секторі "Громадський транспорт" призведе до скорочення обсягу викидів CO2 на 11 % (39,6 тис. т/рік) від базового 2013 року.

На рисунку 3.6.2 приведено очікувану динаміку зниження обсягу викидів CO2 в рамках сектора "Громадський транспорт".

Рисунок 3.6.2. Зниження обсягу викидів CO2

 


Інвестиційні проекти

В підрозділі наведено основні техніко-економічні показники інвестиційних проектів, що направлені на сталий енергетичний розвиток сектора "Громадський транспорт" міста. Більш детальна інформація наведена в додатку "Реєстр інвестиційних проектів".

Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в секторі "Громадський транспорт" наведені в таблиці 3.6.1.

Проекти в секторі "Громадський транспорт" є такими, що не окупаються з економічного погляду, однак мають значний соціальний ефект та важливе значення для оновлення застарілого парку міського пасажирського електротранспорту.

Грошові показники проектів приведені з урахуванням курсу валют 26,0 грн/USD на час розробки проекту.

Таблиця 3.6.1. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів в секторі "Громадський транспорт"

N

Найменування

Джерело пропозиції

Стадія пропозиції

Період реалізації

Обсяг фінансування, без ПДВ

Річний обсяг зниження споживання електричної енергії

Річний обсяг зниження викидів CO2

Критерії відбору проектів

роки

млн USD

млн грн

ГВт·год

тис. т

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1.1

Оновлення парку тролейбусів (202 одиниці)

*2

D

виконано у 2015 - 2016 роках

42,1

1093,7

24,4

26,5

*3

1.2

Модернізація систем освітлення 536 вагонів метрополітену

*1,*2

D

2018
(розпочато у 2016 році)

0,2

5,5

0,5

0,5

*3

1.3

Модернізація рухомого складу метрополітену (160 вагонів)

*1,*2

D

2018 - 2020
(розпочато у 2015 році)

120,6

3135,2

11,7

12,6

*3

 

ВСЬОГО

 

 

 

162,9

4234,3

36,6

39,6

 


____________
*1 - Програма енергоефективної трансформації міста Києва в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк),
*2 - Департамент транспортної інфраструктури, *3 - Соціальний ефект.

A - Проектна ідея, B - Техніко-економічне обґрунтування, C - Робоче проектування, D - Впровадження.

Паливно-енергетичні, вартісні, інвестиційні та кліматичні баланси

Паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів розроблений на основі базового сценарію споживання ПЕР.

На рисунку 3.6.3 приведено паливно-енергетичний баланс майбутніх періодів з врахуванням економії ПЕР від впровадження енергоефективного проекту.

Передбачається впровадження енергоефективних проектів в системі громадського транспорту міста, що дозволить знизити споживання електроенергії до 2020 року на 36,6 ГВт·год.

Економія складе 6 % від загального споживання ПЕР в системі громадського транспорту міста.

Рисунок 3.6.3. Паливно-енергетичний баланс

 


Кліматичний баланс викидів CO2 приведено на рисунку 3.5.4.

Рисунок 3.6.4. Кліматичний баланс викидів CO2

 


Впровадження енергоефективних заходів призведе до зниження викидів парникових газів у 2020 році на 39,6 тис. тонн CO2 - 8 % відносно базового значення викидів CO2 в секторі "Громадський транспорт".

Впровадження енергоефективних проектів вплине на скорочення платежів за ПЕР.

Витрати на оплату паливно-енергетичних ресурсів після впровадження проектів у 2020 році прогнозовано складуть 52,6 млн USD.

Економія складе 1,8 млн USD.

Вартісний баланс представлено на рисунку 3.6.5.

Рисунок 3.6.5. Вартісний баланс

 


На рисунку 3.6 приведені дані про капітальні витрати та отриману економію від енергоефективних проектів.

Рисунок 3.6.6. Інвестиційний баланс

 


РОЗДІЛ 4
МУНІЦИПАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Пропозиції щодо вдосконалення муніципального енергетичного менеджменту

Вивчивши західний досвід впровадження системи енергетичного менеджменту (далі - СЕМ), прототипу в Україні знайдено не було.

Для впровадження дієвої та збалансованої СЕМ Київ пропонується взяти досвід Німеччини на прикладі:

• Берлінського енергетичного агентства;

• СЕМ міста Франкфурта-на-Майні.

Берлінське енергетичне агентство

Питаннями організації роботи з розвитку енергетики та раціоналізації споживання енергії в Берліні займається Берлінське енергетичне агентство (далі - Агентство), профіль якого наведений на рисунку 4.1.

Рисунок 4.1. Профіль Берлінського енергетичного агентства

 


Головна мета - пошук відповідного рішення з енергоефективності для будь-якого клієнта. Агентство прагне надати широкий спектр сучасних енергетичних послуг для своїх клієнтів на етапі від проектування до будівництва.

Основні напрямки діяльності Агентства наведені на рисунку 4.2.

Один з основних інструментів діяльності Агентства - енергосервісні контракти. В Берліні вважають, що енергетичний перфоманс-контрактинг - безпрограшна стратегія з погляду економіки і клімату.

Принцип дії енергоконтрактингу наведено на рисунку 4.3.

Діяльність Агентства контролюється і підтримується політичними партіями в Міському Парламенті Берліна. Агентству делеговані повноваження по модернізації всієї інфраструктури міста, включаючи модернізацію будівель. Як показує досвід, ця форма управління енергоефективністю та економікою вельми результативна. Цей досвід вартий аналізу та застосування, враховуючи особливості кожного міста.

Рисунок 4.2. Основні напрямки діяльності Берлінського енергетичного агентства

Виконання підрядних робіт:

Консультування:

Міжнародний трансферт ноу-хау:

планування;
фінансування;
будівництво та експлуатація ТЕЦ (паливо-природний газ, біогаз), систем, що працюють від сонячної енергії, а також систем освітлення;
технічне обслуговування та ремонт енергетичних систем будівель;
управління та облік енергетичними системами будівель.

консультування представників промисловості, торгівлі, а також приватного, державного секторів і сектора послуг з усіх аспектів ефективного енергоспоживання по двох напрямках: інформаційному та проектному:
інформаційний - організація інформаційних заходів, кампаній і маркетингових ініціатив із захисту клімату, теми енергозбереження, поновлюваних джерел енергії та інноваційних технологій;
проектний - консультації та допомога з питань впровадження сучасних систем управління енергією.

перенесення успішних моделей ефективного енергоспоживання та застосування відновлюваних джерел енергії на нові ринки.


Рисунок 4.3. Енергоконтрактинг

 


Система енергетичного менеджменту Франкфурта-на-Майні

Управління енергоменеджменту Франкфурта в своїй організаційній структурі має 3 відділи: енергоконтролінгу, оптимізації існуючих будівель та інвестиційного планування, яка наведена на рисунку 4.4.

Рисунок 4.4. Організаційна структура енергоменеджменту Франкфурта-на-Майні

 


Об'єкти, які підлягають контролю та аналізу: загальноосвітні, дошкільні навчальні заклади, басейни, спортивні центри, адміністративні будівлі, музеї, театри, зоопарк та ботанічний сад.

Шлях до успішного енергоменеджменту міста Франкфурта-на-Майні передбачає:

• Енергоконтролінг

Потенціал > 5 %

Витрати: ефективність - 1:5 - 1:10

• Оптимізація експлуатації

Потенціал > 15 %

Витрати: ефективність - 1:3 - 1:5

• Інвестиції в обладнання

Потенціал > 30 %

Витрати: ефективність - 1:1 - 1:2

Управління енергоменеджменту Франкфурта в своїй роботі:

• використовує систему диспетчеризації, управління та оптимізації;

• контролює виконання Положення про рентабельне будівництво;

• проводить активну політику популяризації ефективного використання ПЕР та ВДЕ;

• застосовує дієву мотивацію щодо ощадливого використання ПЕР. Економія витрат розподіляється наступним чином:

- 25 % - отримує користувач будівлі;

- 25 % - енергоменеджер в якості премії;

- 50 % надається для інвестицій в енергоефективність.

Обов'язковою умовою ефективного функціонування системи муніципального енергетичного менеджменту є наявність і взаємодія всіх складових елементів. Відсутність хоча б одного елементу системи енергетичного менеджменту нівелює ефективність політики сталого енергетичного розвитку міста.

Пропозиції щодо функціональних обов'язків елементів в системі енергетичного менеджменту

Враховуючі основні принципи роботи Берлінського енергетичного агентства та СЕМ Франкфурта-на-Майні, пропонуються для розгляду функціональні обов'язки елементів СЕМ в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5. Функціональні обов'язки елементів муніципальної СЕМ

Функціональні обов'язки

Необхідні заходи

Відділ моніторингу та аналізу енергоспоживання

• моніторинг споживання енергоресурсів в будівлях установ бюджетної сфери, комунальних інфраструктурах, житлових будівлях;
• аналіз відхилення споживання енергетичних ресурсів від нормативних;
• складання звітів щодо аналізу енергоспоживання;
• підготовка енергопаспортів будівель (за європейським зразком);
• мотивація (в т. ч. матеріальна) працівників бюджетних закладів за ефективне використання енергії.

• розширення наявної автоматичної системи збору даних з енергоспоживання до всіх бюджетних та житлових будівель;
• затвердження положення щодо необхідності наявності енергетичного паспорта у кожній будівлі;
• затвердження форми енергопаспорта;
• розробка механізму та затвердження положення "Щодо мотивації ефективного використання енергоресурсів" (впровадження чіткої та прозорої системи премій і штрафів).

Відділ менеджменту існуючих будівель

• оптимізація функціонування систем автоматичного управління (регулювання) енергоспоживанням в будівлях;
• встановлення нормативних показників споживання енергетичних ресурсів для кожної будівлі відповідно до технічних характеристик будівлі;
• підготовка інструкцій для технічного персоналу будівель щодо належної експлуатації інженерних систем;
• організація роботи з розробки галузевих та місцевих програм підвищення енергоефективності та забезпечення їх виконання;
• розробка проектних пропозицій, ТЕО та бізнес-планів щодо підвищення енергоефективності та використання ВДЕ;
• пошук та залучення фінансування проектів;

• кваліфіковані спеціалісти, які володіють основами експлуатації та налагодження систем автоматизації ефективного енергоспоживання;
• кваліфіковані спеціалісти з розробки проектних пропозицій, ТЕО та бізнес-планів згідно із вимогами МФО та потенційних інвесторів.

Відділ модернізації новоспоруджуваних будівель

• синхронізація нормативних вимог до енергоефективності будівель з вимогами ключових Директив ЄС, введення в дію Київських міських будівельних норм;
• узгодження відповідності об'єктів реконструкції та нового будівництва основним стандартам енергетичної ефективності: а) після закінчення попереднього планування, б) при подачі документів на дозвіл будівництва та фінансування, в) під час здачі об'єкта в експлуатацію і г) через 2 роки після початку експлуатації за розробленими контрольними листами;
• формування та підтримка бази будівельних та інжинірингових компаній для потенційного співробітництва;

• внесення змін в діючий нормативно-правовий акт, який регламентує перелік структур для узгодження об'єкта реконструкції або будівництва.

Відділ популяризації енергоефективності

• пропаганда енергоефективності та використання ВДЕ серед населення, бюджетних організацій і підприємств міста будь-якої форми власності через ЗМІ, рекламу в громадському транспорті, на білбордах міста тощо;
• підтримка, просування, наповнення спеціалізованого Інтернет-порталу інформацією щодо енергоефективності, використання ВДЕ та нормативно-правовою базою;
• надання он-лайн консультацій мешканцям міста в питаннях енергоефективності та використання ВДЕ;
• організація та участь у виставках, конференціях, форумах, присвячених питанням енергоефективності та використання ВДЕ;
• підготовка технічного завдання для розробки методичних посібників для школярів;
• організація та проведення тематичних конкурсів серед учнів, студентів та громадськості, де в якості винагороди будуть пільги на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів;

• створення спеціалізованого багатофункціонального Інтернет-порталу зі сталого енергетичного розвитку міста;
• залучення бюджетних та позабюджетних коштів (грантів) для підготовки та проведення інформаційно-просвітницьких кампаній.


ПЕФ "ОптімЕнерго" спільно з фахівцями КП "ГВП" та Департаменту житлово-комунальної інфраструктури ВО КМР (КМДА) розробило концепцію проекту впровадження системи енергоменеджменту об'єктів бюджетної сфери м. Київ (далі - Проект).

Мета впровадження системи енергетичного менеджменту, відповідно Проекту:

• зниження енергетичної складової комунальних послуг та фінансового навантаження на міський бюджет, пов'язаного з оплатою енергоносіїв, за рахунок підвищення ефективності використання ПЕР у бюджетній сфері міста;

• підвищення енергетичної безпеки та незалежності муніципалітету;

• підвищення якості комунальних послуг;

• зниження техногенного навантаження на оточуюче середовище.

Задачі:

• оперативний контроль та аналіз ефективності використання ПЕР;

• розробка, реалізація і моніторинг енергоефективних проектів та програм з підвищення ефективності використання ПЕР;

• моніторинг фактично досягнутої економії ПЕР та зниження викидів CO2.

Компоненти Проекту:

• організаційний;

• технічний;

• методологічний.

Організаційний потребує створення спеціалізованої, вертикально інтегрованої структури, яка є відокремленим комунальним підприємством.

Технічний включає в себе саме побудову автоматизованої системи контролю та обліку енергоресурсів, яка дозволить вести автоматизований моніторинг енергоспоживання.

Методологічний включає програмне забезпечення по автоматизованій обробці даних енергоспоживання, а також "Порядок прийняття корегуючих та превентивних управлінських рішень по оптимізації експлуатації будівель".

Фінансуванню за рахунок залучених інвестицій підлягають наступні витрати:

• послуги зовнішніх консультантів;

• початкове оснащення робочих місць енергоменеджерів та утримання служби енергоменеджменту;

• проектування, закупівля, монтаж та наладка обладнання систем обліку та автоматичного регулювання енергоспоживанням будівель;

• програмне забезпечення для автоматизованого моніторингу енергоспоживанням.

Інвестиційні потреби згідно з експертними оцінками складуть (без ПДВ):

• впровадження енергетичного менеджменту - 21179 тис. USD на 3 роки;

• витрати на утримання служби енергетичного менеджменту після впровадження проекту - біля 2273 тис. USD/рік.

Економія витрат на ПЕР при повному функціонуванні системи енергоменеджменту складе 11911 тис. USD/рік.

Таким чином, при 5-тирічному терміні планування Проекту будуть отримані наступні техніко-економічні показники:

• економія теплової енергії - 193,05 тис. Гкал;

• економія електричної енергії - 29367,6 МВт·год;

• обсяг зниження викидів CO2 - 93,7 тис. т;

• економічний ефект від впровадження енергоменеджменту складе 29443 тис. USD;

• простий термін окупності Проекту - 1,8 року;

• дисконтований термін окупності - 3,2 року;

• чиста приведена вартість (NPV) - 11170 тис. USD

• внутрішня норма рентабельності (IRR) - 32,6 %.

РОЗДІЛ 5
НЕІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ (М'ЯКІ ЗАХОДИ)

Для реалізації енергоефективної політики та подальшого розвитку міста потрібен окремий комплекс заходів щодо покращення енергетичної та інвестиційної політики Києва. Пропонується реалізація системи м'яких заходів з подолання основних бар'єрів для реалізації ПДСЕР Києва, в тому числі:

• політичного бар'єра, пов'язаного з 25-річною стагнацією енергетичної політики міста, особливо в секторах теплопостачання та енергетичної ефективності будівель;

• інвестиційного бар'єра, пов'язаного з негативним інвестиційним кліматом енергетичного сектора міста;

• інформаційного бар'єра, пов'язаного з практичною відсутністю досвіду енергоефективного менеджменту в основної частини керівників міста і районів, з відсутністю обліку та знань у мешканців про будівлі, в яких вони живуть, про реальний стан будівель та енергетичного сектора міста в порівнянні з іншими європейськими містами, про масштаби зростаючої енергетичної залежності міста, особливо в секторі теплопостачання.

Запропонований склад м'яких заходів для подолання політичного бар'єра

Декларація провідними політичними силами міста довгострокових і прозорих політичних цілей і планів енергетичного розвитку. Для міст і країн Європи таким загальним планом став "План 20-20-20". Більшість європейських міст приєдналися до "Угоди мерів" і розробили ПДСЕР до 2020 року, створивши глобальну політику муніципалітетів з довгострокової енергоефективної модернізації. Цей захід дозволяє привернути до Києва увагу міжнародного фінансового співтовариства, "вуглецевих інвесторів" і поліпшити інвестиційний клімат, отримати політичну підтримку Європейської комісії.

Першим кроком у цьому напрямі стала розробка у 2012 році МЕП Києва. Другим кроком є розробка та прийняття Київською міською радою ПДСЕР Києва.

Встановлення довгострокових партнерських відносин з містами ЄС та інститутами Європейської комісії. Обмін делегаціями, ідеями та створення преференцій для спільних планів і програм можуть значною мірою збільшити трансферт передових технологій та інвестицій в сферу енергоефективності Києва. Орієнтовний обсяг необхідних коштів становить 100 тис. USD (2,6 млн. грн) на 3-річний період.

Зміни в будівельних нормах і правилах згідно із майбутнім міста та нормативами ЄС. Синхронізація нормативних вимог до енергоефективності будівель з європейськими шляхом введення в дію Київських міських будівельних норм дозволить залучити значні кошти інвесторів у сектор новобудов і заблокує будівництво неенергоефективних будівель на території Києва. Так, наприклад, Москва є єдиним в СНД містом, де вже затвердили для нового будівництва стандарт енергоефективного будинку з питомою нормою споживання 15 - 30 кВт·год/м2 на рік. Орієнтовний обсяг необхідних коштів становить 100 тис. USD (2,6 млн. грн.) на 3-річний період.

Запропонований склад м'яких заходів для подолання інвестиційного бар'єра

Розвиток та забезпечення повноцінного функціонування Муніципальної системи енергетичного менеджменту, яка охоплює всі бюджетні установи та комунальну інфраструктуру міста. Впровадження дієвої та високоефективної Муніципальної СЕМ є однією із запорук успішного виконання Плану дій сталого енергетичного розвитку Києва. Орієнтовний обсяг необхідних коштів - 21,2 млн. USD (550,7 млн. грн.) на 3-річний період.

Відмова від підготовки планів розвитку і програм комунальних підприємств за радянськими методиками, що не мають економічних обґрунтувань. Перехід на підготовку цільових ТЕО і бізнес-планів за методиками європейських банків за ключовими проектними напрямками модернізації. Більшість планів та міських програм енергоефективності Києва не мають економічних обґрунтувань, що не дозволяє залучити ресурси західних банків та інвесторів. Великою помилкою, що склалася за 20 останніх років практики планування та бюджетування, є опора тільки на ресурси місцевого та централізованого бюджету, що призводить до "проїдання" грошей. Орієнтовний обсяг необхідних коштів становить 100 тис. USD (2,6 млн. грн.) на 2-річний період.

Перехід на фінансування програм енергоефективної модернізації бюджетної сфери Києва на основі прямих кількісних показників ефективності цих програм. Абстрактні показники енергетичної ефективності в питомому або непрямому вигляді не дозволяють виміряти ефективність використання бюджетних коштів, що виділяються щорічно на цілі енергозбереження. Пропонується змінити принципи бюджетної політики, виключивши подібне фінансування взагалі. Пропонується перехід на бюджетне фінансування програм, які відповідають стратегічним довгостроковим цілям на основі прямих кількісних показників ефективності цих програм.

Стимулювання залучення коштів інвесторів та зовнішніх позик для енергоефективної модернізації бюджетної сфери Києва. Основою існуючих програм енергетичної ефективності міста довгий час було пряме бюджетне фінансування. Такий підхід не дозволяє здійснити глибоку модернізацію будівель закладів бюджетної сфери в найближчі десятиліття через обмеженість бюджетних коштів. Пропонується перейти в основі фінансування бюджетних програм енергоефективної модернізації на банківські кредити або на залучення коштів інвесторів з поверненням інвестицій з фактично одержуваної економії в платежах за енергоресурси. При цьому пряме бюджетне фінансування використовується як додатковий ресурс, який поліпшує економічні показники проектів.

Підготовка та реалізація обов'язкової сертифікації бюджетних та житлових будівель міста згідно з європейськими показниками. Програма ДИСПЛЕЙ - програма енергоефективної сертифікації будівель в містах Європи є гарним прикладом, який ілюструє ефективність м'яких заходів на Заході. Проведення простого енергоаудиту масивів будівель цілих міст і поява на стінах будівель кольорових табличок із зазначенням приналежності будівлі до одного з 7 класів енергетичної ефективності швидко розділило будівлі міст Європи на "теплі" і "холодні" будівлі. На ринку нерухомості холодні будівлі впали в ціні в 2 - 3 рази, теплі відповідно зросли в ціні. Таким чином, невеликі бюджетні кошти стимулювали залучення десятків мільярдів євро для тисяч інвесторів і мільйонів громадян у енергоефективну модернізацію сотень тисяч будівель, створивши новий внутрішній ринок для європейських країн і збільшивши, в кінцевому результаті, бюджетні надходження. Орієнтовний обсяг необхідних коштів - 300 тис. USD (7,8 млн грн) на 3-річний період.

Оснащення інженерних вводів більш ніж 4000 житлових будівель комунальної форми власності, житлово-будівельних кооперативів та ОСББ теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації. Встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії в житлових будівлях є необхідним елементом для моніторингу та верифікації ефективності проектів термомодернізації будівель, а також мотивації мешканців до економії теплової енергії. Фінансування здійснюється відповідно до щорічних програм економічного і соціального розвитку. Орієнтовний обсяг необхідних коштів - 7,3 млн. USD (190 млн. грн.) на 3-річний період.

Запропонований склад м'яких заходів для подолання інформаційного бар'єра

Впровадження 2-річної програми з сертифікації спеціалістів з питань ефективного використання енергоресурсів структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації, районних в м. Києві державних адміністрацій та закладів бюджетної сфери. Метою навчання та результатом мають стати підготовлені та сертифіковані спеціалісти в галузі ефективного використання ПЕР та ВДЕ, відповідно до європейських вимог. Орієнтовний обсяг необхідних коштів становить 200 тис. USD (5,2 млн. грн.) на 2-річний період.

Розвиток єдиного інформаційного порталу для моніторингу стану кожної будівлі Києва. Необхідна 3-річна бюджетна програма створення та розвитку ресурсу, що буде обслуговувати всі будівлі бюджетної сфери, комунальних підприємств та житлових будівель. Орієнтовний обсяг необхідних коштів становить 300 тис. USD (7,8 млн. грн.) на 3-річний період.

Впровадження міської 3-річної PR-кампанії для ЗМІ та мешканців міста Києва з метою формування енергоефективних стереотипів поведінки (ощадливого ставлення до використання паливно-енергетичних ресурсів), стимулювання створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), об'єктивної самооцінки та оцінки дій влади щодо розвитку Києва, створення еталонів енергетичної ефективності в медицині, освіті, культурі, житлових масивах, комерційних підприємствах. Формування іміджу лідерів бізнесу і влади в сфері енергоефективності серед населення міста, якісна зміна ставлення городян до заощадження енергії та охорони навколишнього середовища. Орієнтовний обсяг необхідних коштів становить 400 тис. USD (10,4 млн. грн.) на 3-річний період.

Впровадження довгострокових навчальних програм енергоефективності для закладів освіти. Цільові навчальні програми енергоефективності впроваджуються з метою зміни мотивації і поведінки підростаючого покоління, створення нових стереотипів ставлення до втрат енергії, пропаганди "зеленого" суспільства, "зеленого" способу життя, що дозволяє при порівняно невеликих бюджетних витратах на добровільній основі знижувати потребу в енергії широкими верствами населення. Орієнтовний обсяг необхідних коштів становить 200 тис. USD (5,2 млн. грн.).

РОЗДІЛ 6
ФІНАНСУВАННЯ ПДСЕР

6.1. ОБСЯГИ НЕОБХІДНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПДСЕР

У розділі 3 було обґрунтовано вибір базового року, від якого буде рахуватися обсяг зниження викидів CO2 до 2020 року. За базовий рік прийнято 2013 рік і відповідно із зазначеного року будуть рахуватися впроваджені енергоефективні заходи і отримана від них економія в рамках ПДСЕР. Станом на 2018 рік відзначається часткове впровадження енергоефективних заходів у таких секторах: бюджетні будівлі, житлові будинки, вуличне освітлення, транспорт, центральна теплова система. Тому фінансування інвестиційних проектів відображається відповідно до стадії їх реалізації. Джерелами фінансування ПДСЕР є державний бюджет, міський бюджет, кошти приватних інвесторів (ЕСКО), кошти міжнародних фінансових організацій та донорів, кошти мешканців.

В таблиці 6.1.1 зведені дані про обсяги фінансування інвестиційних проектів на період до 2020 року з розподілом по окремих проектних напрямках і інвестиційних проектах.

Грошові показники проектів приведені з урахуванням курсу валют 26,0 грн/USD на час розробки проектів.

Таблиця 6.1.1. Обсяги фінансування інвестиційних проектів на період до 2020 року

N

Найменування

Період реалізації

Капітальні витрати, без ПДВ

Джерело
пропозиції

Стадія реалізації

Потенційні джерела фінансування*

Оператор проекту

млн USD

млн грн

1

2

3

4

5

6

 

7

8

1

Система енергетичного менеджменту

2018 - 2019
(розпочато у 2017 році)

21,2

550,7

*9

Заплановано до впровадження

МБ + гранти

*1

2

Установи бюджетної сфери

2018 - 2020
(розпочато у 2014 році)

47,0

1221,6

 

 

 

 

2.1

Термосанація у бюджетних установах міста Києва / "Укладення енергосервісних контрактів щодо впровадження заходів з енергозбереження у бюджетних установах міста Києва" в рамках співпраці з НЕФКО

2018
(розпочато у 2016 році)

7,7

201,1

*1

Частково впроваджено. Фінансування не потребує

Позика NEFCO + МБ + грант

*1

2.2

Реконструкція систем теплозабезпечення закладів бюджетної сфери та об'єктів комунальної власності, в тому числі із застосуванням альтернативних джерел енергії (біокотли) (16 установ)

2018 - 2019
(розпочато у 2015 році)

4,2

110,4

*1

Частково впроваджено. Фінансування не потребує

Позика МФО + МБ + грант

*1

2.3

Реконструкція систем гарячого водопостачання закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлювальних джерел енергії (сонячні колектори, теплові насоси) (40 установ)

2018
(розпочато у 2015 році)

2,4

62,9

*1

Частково впроваджено. Фінансування не потребує

Позика МФО +
МБ + грант

*1

2.4

Енергозбереження (заміна електрообладнання харчоблоків) в рамках співпраці з НЕФКО (182 одиниці)

виконано у 2014 році

0,2

4,6

*1

Виконано. Фінансування не потребує

Позика NEFCO + МБ

*1

2.5

Термомодернізація 47-ми будівель освітніх закладів

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

19,3

502,1

*1, *2

Заплановано до впровадження

Позика МФО + МБ + грант

*1

2.6

Термомодернізація 28-ми будівель охорони здоров'я

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

8,9

230,4

*1, *2

Заплановано до впровадження

Позика МФО + МБ + грант

*1

2.7

Термомодернізація 13-ти адміністративних будівель та будівель закладів культури

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

4,2

110,0

*1, *2

Заплановано до впровадження

Позика МФО + МБ + грант

*1

3

Житлові будівлі**

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

8,2

212,5

 

 

 

 

3.1

Часткова термомодернізація 433-х житлових будинків (утеплення під'їздів і встановлення регуляторів теплового потоку)

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

8,2

212,5

*7, *8

Заплановано до впровадження

ДБ+ власні кошти мешканців

КЕА

4

Система теплопостачання

2018 - 2020
(розпочато у 2015 році)

61,3

1593,7

 

 

 

 

4.1

Використання відновлюваних джерел енергії для теплозабезпечення житлового масиву ДВС в рамках співпраці з НЕФКО

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

0,8

20,1

*1

Заплановано до впровадження

Позика NEFCO +
МБ + грант

*1

4.2

Будівництво біопаливної котельні

2019 - 2020

1,8

46,8

*2,*3

Заплановано до впровадження

Позика МФО +
інвестиційна
програма (*3) + МБ

*3

4.3

Будівництво біопаливної ТЕЦ

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

50,0

1300,0

*2,*3

Заплановано до впровадження

Позика МФО +
інвестиційна
програма (*3) + МБ

*3

4.4

Встановлення 3-х теплових насосів в технологічну схему ТЕЦ

2018 - 2019
(розпочато у 2017 році)

1,8

46,8

*3

Заплановано до впровадження

Позика МФО + інвестиційна
програма (*3) + МБ

*3

4.5

Оснащення інженерних вводів житлових будинків комунальної форми власності, ЖБК та ОСББ теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації (3000 об'єктів)

2018
(розпочато у 2015 році)

6,9

180,0

*1

Частково впроваджено

Позика МФО + МБ + грант + власні кошти мешканців

*1

5

Система водопостачання та
водовідведення

2018 - 2020
(розпочато у 2016 році)

12,6

328,2

 

 

 

 

5.1

Модернізація системи водопостачання та водовідведення в рамках проекту "Розвиток міської інфраструктури - 2" за підтримки МБРР

2018 - 2020
(розпочато у 2016 році)

11,4

295,7

*4, *5

Частково впроваджено

Позика МБРР + кредит ФЧТ

*5

5.2

Реконструкція НВС-II підйому "Дарницька" Деснянської водопровідної станції

2019 - 2020

1,3

32,5

*2, *5

Частково впроваджено

Позика МФО + власні кошти (*5)

*5

6

Система зовнішнього
освітлення

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

4,2

108,9

 

 

 

 

6.1

Модернізація 15700 вуличних світильників

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

4,2

108,9

*2, *10

Частково впроваджено

Позика ЄБРР + МБ

*10

7

Громадський транспорт

2018 - 2020
(розпочато у 2015 році)

162,9

4234,3

 

 

 

 

7.1

Оновлення парку тролейбусів (202 одиниці)

виконано у 2015 - 2016 роках

42,1

1093,7

*6

Виконано

Позика ЄБРР + МБ + ДБ

*6

7.2

Модернізація систем освітлення 536 вагонів метрополітену

2018
(розпочато у 2016 році)

0,2

5,5

*2, *6

Частково впроваджено

Власні кошти підприємства + МБ + ДБ

*6

7.3

Модернізація рухомого складу метрополітену (160 вагонів)

2018 - 2020
(розпочато у 2015 році)

120,6

3135,2

*2, *6

Частково впроваджено

МБ + ДБ

*6

 

Всього

 

317,3

8249,8

 

 

 

 


____________
* - детальніше в додатку "Реєстр інвестиційних проектів".

** - погоджено з проектом USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні".

*1 - КП "ГВП", *2 - Програма енергоефективної трансформації міста Києва в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк), *3 - ПАТ "КИЇВЕНЕРГО",*4 - Проект розвитку міської інфраструктури - 2 (МБРР),
*5 - ПАТ "АК "Київводоканал", *6 - Департамент транспортної інфраструктури, *7 - Міський енергетичний план міста Києва 2012 - 2016 рр.,*8 - ТОВ ЕСКО "Екологічні Системи",*9 - ПЕФ "ОптімЕнерго", *10 - КП ЕЗО "Киівміськсвітло".

A - Проектна ідея, B - Техніко-економічне обґрунтування, C - Робоче проектування, D - Впровадження.

6.2. СХЕМИ ФІНАНСУВАННЯ

Аналіз потенційних зовнішніх джерел фінансування базується на відомості про характеристики інвестиційних проектів, що складають ПДСЕР. Інвестиційні проекти ПДСЕР мають наступні узагальнені показники:

• відносяться до розряду середньо- та довгострокових;

• потребують значних коштів для реалізації;

• потребують для фінансування "довгі гроші";

• мають прийнятні економічні показники при низьких ставках кредитування (2 - 7 %)*.

____________
* - середній показник відсоткової ставки зовнішніх запозичень / надання гарантій муніципалітетів у 2014 році;

* - відсоткова ставка Європейського інвестиційного банку для фінансування проекту "Програма розвитку муніципальної інфраструктури України" - 2 %.

Схема фінансування, запропонована для ПДСЕР, базується на фіксованій ролі нової організаційної структури - "оператора проекту". Оператор проекту забезпечує фактичне управління реалізацією інвестиційних проектів ПДСЕР протягом всього періоду життя проекту, залучає позики або кошти інвесторів. Фінансова схема, що пропонується, передбачає використання принципів перфоманс-контрактинга і організації робіт на принципах ЕСКО, її суттю є використання фактичної економії коштів, яка з'являється в майбутні періоди після модернізації об'єктів, для покриття витрат та повернення займу.

Розрахунки економічних показників інвестиційних проектів показують, що обсяги економії коштів, які очікуються після впровадження проекту, за обраний період життя проекту перевищує обсяг інвестицій, необхідних на реалізацію цієї модернізації. Обсяги потоку коштів у період дії проекту забезпечують одночасно і виплати по погашенню займу, і зменшення платежів споживачів за надання послуг (опалення), і виплати доходу "оператора проекту".

В якості "оператора проекту" може бути задіяна одна із наступних компаній:

• Київське Енергетичне Агентство (КЕА). Пропонується створити компанію на засадах приватно-публічного партнерства за участю муніципалітету, приватного та банківського капіталу. Як шаблон пропонується випробувана з 1992 року модель Берлінського енергетичного агентства, де засновниками виступили федеральна земля Берлін, дві потужні енергетичні компанії та державний банківський холдинг KfW. Ця модель дозволяє реалізувати потенціал приватно-публічного партнерства (ППП), що поєднує можливості трьох структур - муніципалітету, бізнесу та банку. Недоліком КЕА є невипробуваність цієї моделі в Україні. КП "ГВП", ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та ПАТ "АК "Київводоканал", а також інші комунальні підприємства можуть бути співзасновниками КЕА.

• Приватна компанія (інвестор). Муніципалітет, з метою залучення інвестицій для реалізації ПДСЕР, гарантує закордонному або вітчизняному інвестору доступ на ринок послуг енергопостачання міста на належний період, також забезпечує підтримку інвестора перед національним регулятором при погодженні тарифів на теплопостачання, передає землю та організує доступ до мереж енергопостачання. Інвестор залучає позики та технології, будує нові або модернізує існуючі енергетичні об'єкти, експлуатує їх і, таким чином, веде свій бізнес у місті. Недоліком є невипробуваність цієї схеми в Україні. Ще один недолік є у тому, що існує ризик зниження збуту теплової енергії для теплопостачальних компаній міста та їх доходності.

В якості джерел позикових коштів для реалізації інвестиційних проектів ПДСЕР Києва потенційно можуть виступати міжнародні фінансові організації (МБРР, МФК, ЄБРР, ЄІБ, НЕФКО, KfW тощо). Практика показує, що міжнародні фінансові організації, нарівні з наданням кредитних коштів, сприяють у залученні коштів від міжнародних грантових фондів (ФЧТ, Е5Р тощо) у розмірі 5 - 10 % від суми фінансування проектів.

РОЗДІЛ 7
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ПДСЕР

7.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ

ПДСЕР Києва включає 6 проектних напрямків, які охоплюють ключові інфраструктурні сектори міста: бюджетні установи, житловий фонд, система централізованого теплопостачання, система питного водопостачання та водовідведення, система вуличного освітлення та громадський транспорт.

Для реалізації інвестиційних проектів ПДСЕР Києва планується створити нову управляючу компанію - Київське енергетичне агентство (КЕА), до основних функцій якого належать:

Проектний менеджмент. Керування проектами модернізації, забезпечення своєчасних скоординованих поставок матеріалів, обладнання, забезпечення високої якості виконання запланованих заходів.

Фінансовий менеджмент. Керування капіталовкладеннями та розрахунками з підрядними компаніями у період модернізації. Залучення коштів (позики або інвестиції). Керування розрахунками із споживачами та енергопостачальними компаніями.

Експлуатацію створених активів, відповідно до проектних напрямків, планується доручити існуючим комунальним підприємствам та компаніям: КП "КиївЕСКО", ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", ПАТ "АК "Київводоканал", КП ЕЗО "Київміськсвітло", КП "Київпастранс", КП "Київський метрополітен".

Організаційна схема управління реалізацією інвестиційних проектів ПДСЕР наведена на рисунку 7.1.1.

Рисунок 7.1.1. Організаційна схема управління реалізацією інвестиційних проектів ПДСЕР

 


Організаційний план відображає послідовність та строки виконання проектних напрямків та окремих інвестиційних проектів ПДСЕР. Послідовність виконання оптимізована з урахуванням потенціалу місцевих будівельних компаній та фінансового навантаження на місцевий бюджет, у т. ч. майбутніх кредитних зобов'язань.

В рамках організаційного плану до 2020 року будівельні компанії підтверджують спроможність виконання проектів із заданими показниками ефективності та відпрацьовуються схеми повернення інвестицій. Організаційний план реалізації проектних напрямків ПДСЕР на період до 2020 року наведено в таблиці 7.2.1.

7.2. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН

- рік завершення проекту (етапу), - період реалізації проекту (етапу).

____________
*1 - КП "ГВП", *2 - Програма енергоефективної трансформації міста Києва в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк), *3 - ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", *4 - Проект розвитку міської інфраструктури - 2 (МБРР), *5 - ПАТ "АК "Київводоканал",*6 - Департамент транспортної інфраструктури, *7 - Міський енергетичний план міста Києва 2012 - 2016 рр.,*8 - ТОВ ЕСКО "Екологічні Системи", *9 - ПЕФ "ОптімЕнерго", *10 - КП ЕЗО "Київміськсвітло"

7.3. МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ

Моніторинг є надзвичайно важливою частиною процесу ПДСЕР. Регулярний моніторингу поєднанні з адекватним доопрацюванням плану дозволяє запустити механізм його безперервного вдосконалення. Регулярний моніторинг дозволяє визначити, як досягаються поставлені цілі і, при необхідності, вжити заходів щодо виправлення ситуації.

Здійснення моніторингу виконання ПДСЕР підтверджується наступними звітними документами, що подається в Офіс Угоди Мерів:

1. Звіт про виконання;

2. Повний звіт про моніторинг.

В таблиці 7.3.1 приведений зміст та сутність звітності про моніторинг виконання ПДСЕР. На рисунку 7.3.1 відображені мінімальні вимоги щодо подачі звітності про моніторинг виконання ПДСЕР. Перелік запропонованих процедур моніторингу наведено в таблиці 7.3.2.

Більш детальна інформація приведена в документі "Посібник із звітування про виконання Плану дій сталого енергетичного розвитку та проведення моніторингу" (доступний на веб-сайті Угоди Мерів), що розроблений Офісом Угоди Мерів та Об'єднаним дослідним центром Європейської комісії.

Таблиця 7.3.1. Зміст та сутність звітності про моніторинг виконання ПДСЕР

Звітність

Періодичність

Зміст

Сутність

Звіт про виконання

Не рідше ніж кожні 2 роки

Частина I.
Загальна стратегія

Відображаються будь-які зміни в загальній стратегії та надаються оновлені дані щодо розподілу штату та фінансових можливостей

Частина III.
План дій сталого енергетичного розвитку

Описується стан реалізації проектів і заходів, а також досягнуті результати

Повний звіт про моніторинг

Не рідше ніж кожні 4 роки

Частина I.
Загальна стратегія

Відображаються будь-які зміни в загальній стратегії та надаються оновлені дані щодо розподілу штату та фінансових можливостей

Частина II.
Кадастр викидів

Надається Моніторинговий кадастр викидів (МКВ)*

Частина III.
План дій сталого
енергетичного розвитку

Описується стан реалізації проектів і заходів, а також досягнуті результати


____________
* - Складання МКВ повинно включати ті ж методи і принципи, що і при складанні БКВ. Важливо врахувати поправку на градусо-доби опалювального періоду вибраного базового року - 2013 рік для Києва. Методика, за якою здійснюються поправки на температуру при розрахунку викидів CO2, представлена в документі "Як розробити "План дій сталого енергетичного розвитку". Частина II - Базовий кадастр викидів" (доступний на веб-сайті Угоди Мерів).

Рисунок 7.3.1. Мінімальні вимоги щодо подачі звітності про моніторинг виконання ПДСЕР

 


Таблиця 7.3.2. Перелік запропонованих процедур моніторингу

Найменування процедури моніторингу

Виконавець

Контроль даних енергоспоживання за звітний період, порівняння з лімітами, нормативами.
Для будівель закладів бюджетної сфери, комунальних підприємств

Відповідальна особа у закладі
(підприємстві, будівлі)
Відповідальна особа у відомчому управлінні виконкому міської ради
Київське муніципальне енергетичне агентство

Контроль даних енергоспоживання за звітний період, порівняння з нормативами.
Для житлових будинків

Відповідальна особа у будинку
Відповідальна особа в управлінні ЖКГ
Групи управління

Контроль даних енергоспоживання за звітний період, порівняння з нормативами.
Для міста в цілому

Група управління

Контроль даних зниження викидів CO2 за звітний період, порівняння з базовим кадастром викидів.
Для міста в цілому

Група управління

Контроль досягнення показників ефективності (зниження споживання енергоресурсів, підвищення якості послуг теплозабезпечення тощо)

Група управління

Контроль досягнення фінансових показників ефективності (дотримання графіка повернення запозичених коштів)

Група управління


7.4. КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ

Комунікаційна довгострокова стратегія є важливим інструментом енергетичної політики міста та повинна бути заздалегідь ретельно спланована. В ході реалізації міської політики з енергоефективності службовці з питань зв'язку з громадськістю та міські службовці, які займаються питаннями енергоефективності та охорони навколишнього середовища, повинні бути добре обізнані із:

• загальними умовами, за яких будуть виконувати програмні заходи;

• загальною політикою з питань енергоефективності та охорони навколишнього середовища;

• думками, настроями та механізмами захисту місцевого населення;

• рекомендованими методами й інструментами у зв'язках з громадськістю на різних етапах реалізації програми та в різних ситуаціях.

Комунікаційна стратегія (зв'язки з громадськістю) є циклічним процесом, який ґрунтується на п'яти основних елементах, перелік яких наведено в таблиці 7.4.

Таблиця 7.4. Елементи комунікаційної стратегії

N

Найменування

Склад

1

Цільові групи

місцеві політики
виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
фахівці бюджетних закладів
фахівці комунальних підприємств
фахівці промислових закладів
мешканці ОСББ
мешканці багатоповерхових будинків
учні шкіл та діти в дитячих садках

2

Мета

зміна поведінки вибраних цільових груп
забезпечення зворотного зв'язку в оцінці виконання програми
обмін інформацією
досягнення прозорості стосовно енергетичної та екологічної політики міста
побудова взаємодовіри між владою міста та місцевою громадою
ширша громадська підтримка виконання міської енергетичної програми

3

Інформація

цілі міста з підвищення якості теплозабезпечення
склад та цілі міської енергетичної програми
звіти про результати виконання програм, про досягнення показників ефективності
дані про споживання енергоресурсів, дані порівняння питомих витрат з нормативними
відповіді на запитання

4

Засоби

сайт Київської міської ради
друковані видання Київської міської ради, ЗМІ
тематичні програми на телебаченні
міські Дні Сталої Енергії
семінари
круглі столи
довідкова служба "гаряча лінія"

5

Організація

планування
визначення строків
розподіл завдань та бюджету
визначення керівних напрямків зовнішнього та внутрішнього співробітництва


 

Додаток 1


РЕЄСТР ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ПДСЕР М. КИЄВА

РЕЗЮМЕ

Реєстр інвестиційних проектів є документом, в якому наведений стислий опис інвестиційних проектів. Призначенням цього документа є представлення менеджменту міста, банківським установам та потенційним інвесторам загальних технічних та економічних характеристик інвестиційних проектів, які розроблені в рамках Плану дій сталого енергетичного розвитку (далі - ПДСЕР) міста Києва.

Виконання робіт з розробки ПДСЕР м. Києва здійснено компанією ТОВ ЕСКО "Екологічні Системи" в рамках проекту "Муніципальна енергетична реформа в Україні", який реалізує компанія IRG (International Resources Group) в межах договору N 120000.1000-РО-ECO-05 від 14.01.2016 р. за сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

ПДСЕР Києва є документом, який базується на інвестиційних проектах та проектних пропозиціях з наступних джерелах:

• Міський енергетичний план Києва 2012 - 2016 рр. (МЕП);

• проект Програми енергоефективної трансформації міста Києва (в рамках проекту Світового Банку СЕЕТІ - Ініціатива енергоефективної трансформації міст);

• Інвестиційні програми та плани комунальних та енергетичних компаній (КП "ГВП", ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", ПАТ "АК "Київводоканал", КП ЕЗО "Київміськсвітло", КП "Київпастранс", КП "Київський метрополітен");

• Програми економічного і соціального розвитку міста Києва;

• проектні пропозиції підрядників Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (ПЕФ "Оптім Енерго" та ТОВ "ЕСКО "Екологічні Системи").

Основні цілі ПДСЕР Києва включають наступне:

• зниження в 1,1 разу (на 124,5 тис. Гкал/рік) потреби в тепловій енергії на опалення в 433-х житлових та 100-а установах бюджетної сфери;

• зниження споживання природного газу в системі теплопостачання в середньому на 45 % (на 76,1 млн м3/рік);

• виробництво понад 557 ГВт·год енергії за рахунок використання альтернативних джерел енергії;

• скорочення обсягу викидів CO2 на 34,0 %(на 444,2 тис. т/рік) до 2020 року від базового 2013 року, за допомогою ефективного використання енергоресурсів та збільшення частки впровадження альтернативних джерел енергії в структурі енергоносіїв, що в повній мірі забезпечить сталий енергетичний розвиток міста відповідно до вимог Угоди Мерів.

Досягнення поставлених цілей забезпечить зниження залежності Києва від дорогого та дефіцитного природного газу, знизить ризики виникнення кризових явищ в житлово-комунальній інфраструктурі міста за рахунок ефективного використання енергоресурсів та збільшення частки використання альтернативних джерел енергії в структурі енергоносіїв, що в повній мірі забезпечить сталий енергетичний розвиток міста відповідно до вимог Угоди Мерів.

Сектори охоплення ПДСЕР Києва:

• установи бюджетної сфери;

• житлові будівлі;

• система теплопостачання;

• система водопостачання та водовідведення;

• система зовнішнього освітлення;

• громадський транспорт.

Основні задачі ПДСЕР Києва:

• створення єдиного інвестиційного простору Києва;

• створення муніципальної системи енергетичного менеджменту, яка охоплює всі бюджетні установи та комунальну інфраструктуру Києва;

• створення кадастру викидів парникових газів Києва;

• реалізація інвестиційних проектів, які направлені на:

- зниження споживання теплової енергії за рахунок термомодернізації житлових та будівель бюджетної сфери;

- зниження споживання природного газу на теплопостачання;

- зниження споживання електроенергії бюджетними установами, енергетичними та комунальними підприємствами міста (теплопостачання, водопостачання та водовідведення, зовнішнє освітлення);

- впровадження альтернативних джерел енергії в енергетичний баланс міста (будівництво біопаливних ТЕЦ і котельні, установка теплових насосів та сонячних теплових колекторів, будівництво міні-ГЕС на стічних водах);

• підготовка та реалізація комплексу маловитратних програм в якості "м'яких" заходів для змінення енергетичної політики, інвестиційного клімату та залучення громадськості Києва до участі в енергетичних проектах і програмах енергоефективної модернізації міста, а також для популяризації енерго- та ресурсозбереження, використання відновлювальних джерел енергії.

При вирішенні зазначених задач очікується отримання наступних ефектів:

екологічні:

• зниження викидів парникових газів;

політичні:

• зниження залежності теплоенергетики Києва від імпортного газу;

• підвищення енергетичної безпеки міста;

• удосконалення системи управління енергоспоживанням в комунальному господарстві Києва;

економічні:

• зниження платежів на оплату паливно-енергетичних ресурсів в витратній частині бюджету міста;

• збільшення приватних інвестицій в модернізацію комунальної інфраструктури міста;

• збільшення податкових надходжень за рахунок розвитку місцевого бізнесу, ринку матеріалів та обладнання;

соціальні:

• уповільнення темпів зростання тарифів на теплову енергію для споживачів категорії "Населення" і "Бюджетна сфера";

• збільшення кількості робочих місць;

• покращення якості послуг з теплопостачання, питного водопостачання споживачів;

• підвищення рівня теплового комфорту в громадських та житлових будівлях;

• подовження строку експлуатації багатоповерхових будівель міста на 50 років;

• покращення зовнішнього вигляду громадських та житлових будівель міста;

• формування ощадливого відношення споживачів до енергоресурсів.

Зведені результати реалізації ПДСЕР Києва наведені в таблиці 1. Зведені техніко-економічні показники інвестиційних проектів наведені в таблиці 2.

Розрахунки технічної та економічної доцільності більшості запропонованих заходів виконані з певними припущеннями, тому їх результати повинні розглядатися як попередня оцінка потенційно найбільш привабливих або необхідних заходів.

На рисунках 1 - 2 наведені діаграми для ілюстрації очікуваних результатів від реалізації інвестиційних проектів ПДСЕР Києва. На рисунках 3 - 4 наведені енергетичний та кліматичний баланси до 2020 року для ілюстрації очікуваного зниження споживання ПЕР та зниження викидів CO2 від реалізації інвестиційних проектів ПДСЕР Києва.

Таблиця 1. Очікувані результати від реалізації ПДСЕР Києва

N

Показники

Одиниці
вимірювання

Базове значення (2013 р.)

2020 р.

Значення

%

1

Економія паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР)

ГВт·год/рік

2287,9

487,8

21,3 %

1.1

Зниження споживання теплової енергії, у т. ч.:

тис. Гкал/рік

1041,1

317,6

30,5 %

 

• установи бюджетної сфери*

тис. Гкал/рік

277,2

57,7

20,8 %

 

• багатоповерхові житлові будівлі

тис. Гкал/рік

477,3

66,8

14,0 %

1.2

Зниження споживання природного газу теплопостачальними компаніями

млн м3/рік

166,2

76,1

45,8 %

1.3

Зниження споживання електроенергії,
у т. ч.:

ГВт·год/рік

851,1

57,6

6,8 %

 

• установи бюджетної сфери*

ГВт·год/рік

33,1

2,6

7,7 %

 

• ПАТ "АК "Київводоканал"

ГВт·год/рік

378,3

12,4

3,3 %

 

• ПАТ "КИЇВЕНЕРГО"

ГВт·год/рік

61,4

-

-

 

• КП ЕЗО "Київміськсвітло"

ГВт·год/рік

61,2

6,12

10,0 %

 

• КП "Київський метрополітен" та КП "Київпастранс"

ГВт·год/рік

378,5

36,6

9,7 %

2

Збільшення виробництва енергії з альтернативних джерел енергії

ГВт·год/рік

2061,8

557,4

27,0 %

 

• теплова енергія

тис. Гкал/рік

1041,1

383,0

36,8 %

 

• електрична енергія

ГВт·год/рік

851,1

112,0

13,3 %

3

Зниження викидів CO2

тис. т/рік

1306,9

444,2

34,0 %


____________
* - міського підпорядкування

Рисунок 1. Очікуваний річний обсяг економії та заміщення ПЕР

Рисунок 2. Очікуваний обсяг зниження викидів CO2

 

 


Рисунок 3. Енергетичний баланс Києва до 2020 року*

 


Рисунок 4. Кліматичний баланс Києва до 2020 року*

 


____________
* - без врахування проекту "Впровадження системи енергетичного менеджменту об'єктів бюджетної сфери м. Київ"

Таблиця 2. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів

N

Найменування

Джерело пропозиції

Стадія пропозиції

Період реалізації

Обсяг фінансування, без ПДВ

рр.

млн грн

млн USD

1

2

3

4

5

6

7

1

Установи бюджетної сфери

 

 

2018 - 2020
(розпочато у 2014 році)

1221,6

47,0

1.1

Термосанація у бюджетних установах міста Києва / "Укладення енергосервісних контрактів щодо впровадження заходів з енергозбереження у бюджетних установах міста Києва" в рамках співпраці з НЕФКО

*1

D

2018
(розпочато у 2016 році)

201,1

7,7

1.2

Реконструкція систем теплозабезпечення закладів бюджетної сфери та об'єктів комунальної власності, в тому числі із застосуванням альтернативних джерел енергії (біокотли) (16 установ)

*1

D

2018 - 2019
(розпочато у 2015 році)

110,4

4,2

1.3

Реконструкція систем гарячого водопостачання закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлювальних джерел енергії (сонячні колектори, теплові насоси, тощо) (40 установ)

*1

D

2018
(розпочато у 2015 році)

62,9

2,4

1.4

Енергозбереження (заміна електрообладнання харчоблоків) в рамках співпраці з НЕФКО (182 одиниць)

*1

D

виконано у 2014 році

4,6

0,2

1.5

Термомодернізація 47-ми будівель освітніх закладів

*1, *2

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

502,1

19,3

1.6

Термомодернізація 28-ми будівель охорони здоров'я

*1, *2

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

230,4

8,9

1.7

Термомодернізація 13-ти адміністративних будівель та будівель закладів культури

*1, *2

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

110,0

4,2

2

Житлові будівлі*

 

 

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

212,5

8,2

2.1

Часткова термомодернізація 433-х житлових будинків (утеплення під'їздів і встановлення регуляторів теплового потоку)

*7, *8

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

212,5

8,2

3

Система теплопостачання

 

 

2018 - 2020
(розпочато у 2015 році)

1593,7

61,3

3.1

Використання відновлюваних джерел енергії для теплозабезпечення житлового масиву ДВС в рамках співпраці з НЕФКО

*1

B

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

20,1

0,8

3.2

Будівництво біопаливної котельні

*2,*3

A

2019 - 2020

46,8

1,8

3.3

Будівництво біопаливної ТЕЦ

*2,*3

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

1300,0

50,0

3.4

Встановлення 3-х теплових насосів в технологічну схему ТЕЦ

*3

A

2018 - 2019
(розпочато у 2017 році)

46,8

1,8

3.5

Оснащення інженерних вводів житлових будинків комунальної форми власності, ЖБК та ОСББ теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації (3000 об'єктів)

*1

D

2018
(розпочато у 2015 році)

180,0

6,9

4

Система водопостачання та водовідведення

 

 

2018 - 2020
(розпочато у 2016 році)

328,2

12,6

4.1

Модернізація системи водопостачання та водовідведення в рамках проекту "Розвиток міської інфраструктури - 2" за підтримки МБРР

*4, *5

C

2018 - 2020
(розпочато у 2016 році)

295,7

11,4

4.2

Реконструкція НВС-II підйому "Дарницька" Деснянської водопровідної станції

*2,*5

A

2019 - 2020

32,5

1,3

5

Система зовнішнього освітлення

 

 

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

108,9

4,2

5.1

Модернізація 15700 вуличних світильників

*2, *10

A

2018 - 2020
(розпочато у 2017 році)

108,9

4,2

6

Громадський транспорт

 

 

2018 - 2020
(розпочато у 2015 році)

4234,3

162,9

6.1

Оновлення парку тролейбусів (202 одиниці)

*6

D

виконано у 2015 - 2016 роках

1093,7

42,1

6.2

Модернізація систем освітлення 536 вагонів метрополітену

*2, *6

D

2018
(розпочато у 2016 році)

5,5

0,2

6.3

Модернізація рухомого складу метрополітену (160 вагонів)

*2, *6

D

2018 - 2020
(розпочато у 2015 році)

3135,2

120,6

7

Система енергетичного менеджменту

*9

A

2018 - 2019
(розпочато у 2017 році)

550,7

21,2

 

ВСЬОГО

 

 

 

8249,8

317,3


____________
* - погоджено з проектом USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні"

*1 - КП "ГВП", *2 - Програма енергоефективної трансформації міста Києва в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк), *3 - ПАТ "КИЇВЕНЕРГО".

Таблиця 2. Техніко-економічні показники інвестиційних проектів (закінчення)

N

Економія енергоресурсів

Річний обсяг зниження споживання теплової енергії

Річний обсяг зниження споживання природного газу

Річний обсяг економії та місцевого виробництва електроенергії

Річний обсяг зниження викидів CO2

Чистий інтегральний дисконтований прибуток (NPV)

Термін окупності (DPP)

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

ГВт·год

тис. Гкал

млн м3

ГВт·год

тис. т

млн USD

років

%

 

кВт·год / USD

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

1

99,0

79,5

12,3

2,6

27,6

44,7

-

-

-

-

1.1

31,5

26,1

4,2

1,1

9,3

34,7

4,3

38,7

4,5

4,1

1.2

26,7

19,6

2,8

-

6,1

4,5

8,2

18,2

1,1

5,4

1.3

2,6

2,2

0,3

-

0,7

1,1

13,7

11,5

0,5

1,1

1.4

1,2

-

-

1,2

1,3

0,5

4,0

35,6

2,7

6,8

1.5

23,3

20,0

3,2

-

6,3

2,4

13,0

14,0

0,1

1,2

1.6

9,9

8,5

1,3

-

2,6

1,4

14,0

13,8

0,2

1,1

1.7

3,8

3,0

0,5

0,3

1,3

0,1

21,0

10,8

0,03

0,9

2

77,7

66,8

10,7

-

20,8

104,9

-

-

-

-

2.1

77,7

66,8

10,7

-

20,8

104,9

2,9

72,7

12,8

9,5

3

489,4

388,2

52,3

112,0

242,4

69,9

-

-

-

-

3.1

5,1

4,0

0,5

-

1,2

1,2

8,1

122,4

1,6

6,5

3.2

33,5

28,8

3,5

-

9,0

0,4

4,0

20,6

0,2

18,6

3.3

382,1

304,0

40,0

112,0

216,2

13,4

6,0

15,8

0,3

9,9

3.4

37,3

24,4

3,9

-

7,5

17,1

2,4

81,0

9,5

20,7

3.5

31,4

27,0

4,3

-

4,6

9,3

4,2

38,2

3,8

9,5

4

12,4

-

-

12,4

13,4

36,3

-

-

-

-

4.1

6,6

-

-

6,6

7,2

36,0

-

21,0

3,2

0,6

4.2

5,8

-

-

5,8

6,3

0,3

9,0

16,6

0,2

4,6

5

6,1

-

-

6,1

8,9

1,8

-

-

-

-

5.1

6,1

-

-

6,1

8,9

1,8

10,0

17,5

0,2

1,5

6

36,6

-

-

36,6

39,6

-

-

-

-

-

6.1

24,4

-

-

24,4

26,5

-28,9

-

-

-

0,6

6.2

0,5

-

-

0,5

0,5

0,03

10,0

12,2

0,1

2,3

6.3

11,7

-

-

11,7

12,6

-56,5

-

-

-

0,1

7

262,4

193,1

0,9

29,4

93,7

11,2

3,2

32,6

0,5

12,4

 

1095,5

727,6

76,1

199,0

444,2

267,6

-

-

-

-


____________
*4 - Проект розвитку міської інфраструктури - 2 (МБРР), *5 - ПАТ "АК "Київводоканал",
*6 - Департамент транспортної інфраструктури КМДА, *7 - Міський енергетичний план міста Києва 2012 - 2016 рр., *8 - ТОВ ЕСКО "Екологічні Системи",*9 - ПЕФ "ОптімЕнерго", *10 - КП ЕЗО "Київміськсвітло".

A - Проектна ідея, B - Техніко-економічне обґрунтування, C - Робоче проектування, D - Впровадження.

1. УСТАНОВИ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ

1.1. Термосанація у бюджетних установах міста Києва

Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Термосанація у бюджетних установах міста Києва

Мета проекту

• зниження споживання теплової енергії на опалення будівель бюджетних установ в середньому на 65 %;
• зниження споживання електричної енергії на потреби освітлення будівель бюджетних установ на 60 %;
• зниження споживання первинної енергії (природного газу) та викидів CO2;
• скорочення видатків з міського бюджету на оплату енергоресурсів.

Опис проекту

В рамках реалізації проекту передбачається впровадження наступних енергоефективних заходів:
• термосанація 16-ти закладів освіти (термомодернізація зовнішніх стін, термомодернізація дахового перекриття, заміна вікон на енергоефективні та реконструкція внутрішньої системи опалення та вентиляції будівель);
• встановлення в 26 закладах бюджетної сфери та модернізація в 198-ми закладах бюджетної сфери обладнання індивідуальних теплових пунктів (встановлення ІТП, реновація обладнання теплових пунктів та внутрішньої системи опалення, організація централізованого обслуговування обладнання ІТП, впровадження системи енергоменеджменту);
• модернізація системи освітлення в 33-х закладах бюджетної сфери (заміна ламп розжарювання та застарілих люмінесцентних світильників на сучасні світильники з енергоефективними люмінесцентними лампами, що оснащені електронним ПРА, та світлодіодні світильники, впровадження системи автоматичного управління системою освітлення).
Економічна ефективність проекту забезпечується за рахунок зниження споживання теплової енергії на опалення та електричної енергії на потреби освітлення будівель бюджетної сфери.
Більш детальна інформація приведена в Бізнес-плані "Термосанація" у бюджетних установах міста Києва / "Укладання енергосервісних контрактів щодо впровадження заходів з енергозбереження у бюджетних установах міста Києва", що розроблено КП "ГВП".

Цільова група

Відвідувачі будівель бюджетної сфери (вихованці, учні, хворі, працівники закладу)

Власник проекту

Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Всього, в тому числі:

48,6 ГВт·год

Теплова енергія

46,8 ГВт·год

40,2 тис. Гкал

Природний газ

6,5 млн м3

Електрична енергія

1,8 ГВт·год

 

Зниження енергоспоживання

Всього, в тому числі:

31,5 ГВт·год

Теплова енергія

30,4 ГВт·год

26,1 тис. Гкал

Природний газ

4,2 млн м3

Електрична енергія

1,1 ГВт·год

 

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат на ремонт, обслуговування та експлуатацію будівель. Подовження терміну експлуатації будівель та внутрішніх інженерних систем (у т. ч. освітлення).

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 9,3 тис. т. Зниження теплового забруднення навколишнього середовища. Екологічна безпечність нових ламп освітлення.

Соціальні

Забезпечення нормативних комфортних умов в опалювальних приміщеннях. Зниження втомлюваності зору учнів, вихованців та працівників закладу та сприяння підвищенню ефективності навчального процесу.

Інші

Зниження витрат з бюджету на оплату енергоресурсів. Збільшення балансової вартості будівель.

Строк реалізації проекту

2018 р. (розпочато у 2016 році)

Строк життя проекту

20 років


Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Термосанація у бюджетних установах міста Києва

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

201,1 млн грн

7,7 млн USD

Проектні роботи

16,1 млн грн

0,6 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

130,7 млн грн

5,0 млн USD

Монтажні та пусконалагоджувальні роботи

24,1 млн грн

0,9 млн USD

Непередбачені витрати

30,2 млн грн

1,2 млн USD

Джерела і умови фінансування

1. Позика NEFCO: 59 %
• процентна ставка по кредиту: 6,9 %;
• період повернення кредиту: 8 років;
• відстрочення погашення кредиту: 2 роки;
2. Грант E5P: 18 %;
3. Кошти міського бюджету: 23 %.

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

901,7 млн грн

34,7 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

4,3 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

38,7 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

4,5

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

4,1 кВт·год/USD

Чутливість

Зміна обсягу капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення показника IRR в межах від 31,0 % до 52,5 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується низькою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 0,85).
Зміна обсягу економії теплової енергії в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 28,7 % до 48,2 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується низькою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії теплової енергії (коефіцієнт еластичності E = 0,84).
Зміна обсягу економії електричної енергії в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 38,5 % до 38,8 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується дуже низькою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії електричної енергії (коефіцієнт еластичності E = 0,01).

 

Механізм реалізації

Рекомендується: енергетичний перфоманс-контрактинг (EnPC) з ЕСКО

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, гарантованість отримання доходу від проекту

Регуляторні

Детальна та чітка схема контракту з приватним інвестором або ЕСКО

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії ПЕР

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій - у 2016 - 2018 роках. Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на ПЕР з накопичувальним підсумком).

 


1.2. Реконструкція систем теплозабезпечення закладів бюджетної сфери та об'єктів комунальної власності, в тому числі із застосуванням альтернативних джерел енергії (біокотли)

Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Реконструкція систем теплозабезпечення закладів бюджетної сфери та об'єктів комунальної власності, в тому числі із застосуванням альтернативних джерел енергії (біокотли)

Мета проекту

• зниження споживання природного газу на потреби теплопостачання будівель за рахунок використання альтернативних джерел енергії (Директива ЄС про використання відновлювальних джерел енергії);
• досягнення цілей по зниженню викидів парникових газів (зокрема CO2);
• зниження видатків з міського бюджету на оплату послуг теплопостачання

Опис проекту

В рамках реалізації проекту передбачається впровадження наступних енергоефективних заходів:
• заміна морально застарілих енергоємних котлів на існуючих котельнях на твердопаливні котли із застосуванням альтернативних видів палива;
• будівництво нових котелень з твердопаливними котлами із застосуванням альтернативних видів палива для заміщення природного газу на потреби централізованого теплопостачання;
• встановлення нового допоміжного обладнання на існуючих та новозбудованих котельнях закладів бюджетної сфери;
• реконструкція розподільних теплових мереж з перекладкою (за необхідністю);
• реконструкція внутрішніх мереж теплопостачання, гарячого водопостачання із заміною існуючих трубопроводів, арматури та прокладення рециркуляції гарячої води (за необхідністю).
До обсягу охоплення проекту підпадають 16 бюджетних установ.

Цільова група

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Природний газ*

322,4 ГВт·год

44,3 млн м3

Теплова енергія*

277,2 тис. Гкал

Заміщення енергоресурсів

Природний газ

26,7 ГВт·год

2,8 млн м3

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Нижчі експлуатаційні витрати. Нижчі витрати на поточне обслуговування

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 6,1 тис. тонн

Соціальні

Створення додаткових робочих місць в місті (технічне обслуговування обладнання, постачання палива)

Інші

Підвищення надійності теплопостачання будівель. Зниження витрат з бюджету на оплату послуги опалення будівель. Збільшення балансової вартості будівель

Строк реалізації проекту

2018 - 2019( розпочато у 2015 році)

Строк життя проекту

20 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

110,4 млн грн

4,2 млн USD

Проектні роботи

8,8 млн грн

0,3 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

49,7 млн грн

1,9 млн USD

Монтажні та пусконалагоджувальні роботи

35,3 млн грн

1,4 млн USD

Непередбачені витрати

16,6 млн грн

0,6 млн USD


____________
* - всього по сектору

Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Реконструкція систем теплозабезпечення закладів бюджетної сфери та об'єктів комунальної власності, в тому числі із застосуванням альтернативних джерел енергії (біокотли)

Джерела і умови фінансування

1. Позика МФО (потенційно, Група Світового Банку, ЄБРР, KfW): 70 %…90 %
• період повернення кредиту: 15 років
• відстрочка погашення тіла кредиту: 3 роки
2. Співфінансування - бюджет розвитку міста: 10 %...20 %
3. Грант (потенційно, ФЧТ, Е5Р) : 5 %...10 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

117,9 млн грн

4,5 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

8,2 року

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

18,2 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

1,1

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

6,3 кВт·год/USD

Чутливість

Зміна обсягу капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 13,6 % до 26,1 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,06).
Зміна обсягу рівня заміщення природного газу в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 9,5 % до 26,0 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу заміщення природного газу (коефіцієнт еластичності E = 1,49).

 

Механізм реалізації

Рекомендується: енергетичний перфоманс-контрактинг (EnPC) з ЕСКО
Альтернатива: державно-приватне партнерство

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, чіткість та гарантованість повернення коштів

Регуляторні

Детальна та чітка схема контракту з приватним інвестором або ЕСКО

Інші

Спроможність оператора до організації належної експлуатації обладнання та забезпечення сталого технічного стану обладнання

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово (від 3-х до 8-ми об'єктів на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на ПЕР та збільшення кількості завершених об'єктів з накопичувальним підсумком)

 


1.3. Реконструкція систем гарячого водопостачання закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлювальних джерел енергії (сонячні колектори, теплові насоси тощо)

Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Реконструкція систем гарячого водопостачання закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлювальних джерел енергії (сонячні колектори, теплові насоси тощо)

Мета проекту

• зниження споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та для підігріву води для басейнів громадських будівель за рахунок використання альтернативних джерел енергії (Директива ЄС про використання відновлювальних джерел енергії);
• досягнення цілей по зниженню викидів парникових газів (зокрема CO2);
• зниження видатків з міського бюджету на оплату послуг гарячого водопостачання бюджетних будівель

Опис проекту

Інвестиційний проект передбачає реконструкцію/модернізацію системи гарячого водопостачання будівель бюджетних установ із використанням альтернативних джерел енергії, а саме:
• встановлення сонячних колекторів (СК) та теплонасосних пунктів (ТНП) для виробництва теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та підігріву води для басейнів;
• реконструкція внутрішніх мереж гарячого водопостачання зі зміною існуючих трубопроводів, арматури та прокладення ліній рециркуляції;
• встановлення систем водопідготовки для басейнів;
• відновлення чаші басейну та системи вентиляції.
До обсягу охоплення проекту підпадають 40 будівель бюджетних установ, що утримуються за рахунок міського бюджету

Цільова група

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Теплова енергія*

322,4 ГВт·год

44,3 млн м3

Природний газ*

277,2 тис. Гкал

Заміщення енергоресурсів

Теплова енергія

2,6 ГВт·год

2,2 тис. Гкал

Природний газ

0,3 млн м3

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Нижчі експлуатаційні витрати.
Нижчі витрати на поточне обслуговування.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 0,7 тис. т

Соціальні

Створення додаткових робочих місць в місті (технічне обслуговування обладнання).

Інші

Підвищення надійності водопостачання будівель. Зниження витрат з бюджету на оплату послуг гарячого водопостачання будівель. Збільшення балансової вартості будівель.

Строк реалізації проекту

2018 (розпочато у 2015 році)

Строк життя проекту

20 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат,
без ПДВ

Всього, в тому числі:

62,92 млн грн

2,42 млн USD

Проектні роботи

5,03 млн грн

0,19 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

40,90 млн грн

1,57 млн USD

Монтажні та пусконалагоджувальні роботи

7,55 млн грн

0,29 млн USD

Непередбачені витрати

9,44 млн грн

0,36 млн USD


____________
* - всього по сектору

Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Реконструкція систем гарячого водопостачання закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлювальних джерел енергії (сонячні колектори, теплові насоси тощо)

Джерела і умови фінансування

1. Позика МФО (потенційно, ЄБРР, KfW): 70 %…90 %
• період повернення кредиту: 15 років
• відстрочка погашення тіла кредиту: 3 роки
2. Співфінансування - бюджет розвитку міста: 10 %...20 %
3. Грант (потенційно, ФЧТ, Е5Р): 5 %...10 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

28,7 млн грн

1,1 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

13,7 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

11,5 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

0,5

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

1,1 кВт·год/USD

Чутливість

Зміна обсягу капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 8,3 % до 16,6 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,13).
Зміна обсягу рівня заміщення теплової енергії в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 7,2 % до 15,1 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу заміщення теплової енергії (коефіцієнт еластичності E = 1,14).

 

Механізм реалізації

Рекомендується: енергетичний перфоманс-контрактинг (EnPC) з ЕСКО
Альтернатива: державно-приватне партнерство

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, чіткість та гарантованість повернення коштів

Регуляторні

Детальна та чітка схема контракту з приватним інвестором або ЕСКО

Інші

Спроможність оператора до організації належної експлуатації обладнання та забезпечення сталого технічного стану обладнання

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово (від 30-ти до 80-ти об'єктів на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на ПЕР та збільшення кількості завершених об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


1.4. Енергозбереження (заміна електрообладнання харчоблоків)

Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Енергозбереження (заміна електрообладнання харчоблоків)

Мета проекту

• зниження споживання електричної енергії в середньому на 30 % обладнанням харчоблоку в закладах освіти міста;
• підвищення надійності та ефективності роботи обладнання харчоблоку;
• зниження викидів CO2;
• зниження видатків з міського бюджету на оплату енергоресурсів.

Опис проекту

Інвестиційний проект передбачає заміну морально та фізично застарілого енергоємного обладнання харчоблоків (електроплит) в 182-х закладах освіти Оболонського району, в тому числі:
В рамках реалізації проекту пропонується:
• заміна промислових електричних плит на нові плити з енергоефективними конфорками;
• проведення санації електричних мереж та комутуючої апаратури;
• встановлення (заміна на більш сучасні) приладів обліку споживання електричної енергії в харчоблоках навчальних закладів, що забезпечують можливість дистанційного збору даних.
Економічна ефективність проекту забезпечується за рахунок зниження споживання електричної енергії.
Більш детальна інформація приведена в Бізнес-плані "Модернізація теплового обладнання в харчоблоках закладів освіти".

Цільова група

Власники громадських будівель та персонал харчоблоку

Власник проекту

Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Електроенергія

4,0 ГВт·год

Зниження енергоспоживання

Електроенергія

1,2 ГВт·год

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат на ремонт та обслуговування електричних плит. Подовження терміну експлуатації та підвищення надійності роботи електричних плит.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 1,3 тис. т
Зниження теплового забруднення навколишнього середовища

Соціальні

Покращення умов праці в харчоблоках
Підвищення продуктивності і безпеки персоналу

Інші

Зниження витрат з бюджету на оплату електроенергії

Строк реалізації проекту

виконано у 2014 році

Строк життя проекту

20 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

4,58 млн грн

0,18 млн USD

Проектні роботи

0,32 млн грн

0,01 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

2,84 млн грн

0,11 млн USD

Монтажні та пусконалагоджувальні роботи

1,33 млн грн

0,05 млн USD

Технічний нагляд

0,09 млн грн

0,01 млн USD


Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Енергозбереження (заміна електрообладнання харчоблоків)

Джерела та умови фінансування

1. Позика NEFCO: 73 %
• процентна ставка по кредиту: 3 %;
• період повернення кредиту: 5 років;
• відстрочення погашення кредиту: 1 рік;
2. Кошти міського бюджету: 27 %.

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

12,4 млн грн

0,5 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

4,0 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

35,6 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

2,7

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

6,8 кВт·год/USD

Чутливість

Зміна обсягу капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 26,9 % до 52,2 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,07).
Зміна обсягу економії електричної енергії в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 26,9 % до 52,2 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії електричної енергії (коефіцієнт еластичності E = 1,07).

 

Механізм реалізації

Енергетичний перфоманс-контрактинг (EnPC) з ЕСКО

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, гарантованість отримання доходу від проекту

Регуляторні

ЕСКО-модель є не опробуваною в умовах України

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії ПЕР

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконано в 2014 році. Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на електричну енергію та збільшення кількості завершених об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


1.5. Термомодернізація 47-ми будівель освітніх закладів

Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Термомодернізація 47-ми будівель освітніх закладів

Мета проекту

• зниження споживання теплової енергії на опалення будівель бюджетних установ в середньому на 65 % для досягнення середньоєвропейських показників енергоефективності будівель: 40…60 кВт·год/м2 (Директива ЄС EPBD);
• зниження споживання первинної енергії (природного газу) та викидів CO2;
• зниження видатків з міського бюджету на оплату послуг теплопостачання бюджетних установ.

Опис проекту

Проект входить до Програми енергоефективної трансформації міста Києва, що розроблена в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк).
Термомодернізація 47-ми будівель освітніх закладів загальною опалювальною площею 192,5 тис. м2.
До обсягу охоплення проекту підпадають окремо розташовані будівлі бюджетних установ (загальноосвітні, дошкільні та позашкільні навчальні заклади, інші об'єкти освітніх закладів та закладів спорту), що утримуються за рахунок міського бюджету.
Проектом передбачається впровадження наступних енергоефективних заходів:
• комплексна модернізація внутрішньої системи опалення будівель (встановлення автоматичних регуляторів теплового потоку та приладів обліку споживання теплової енергії, гідравлічне балансування внутрішньої системи опалення, утеплення трубопроводів внутрішньої системи опалення, встановлення сучасних низькоінерційних опалювальних приладів);
• заміна вікон та зовнішніх дверей (встановлення енергоефективних конструкцій);
• термомодернізація зовнішніх стін (утеплення зовнішніх стін мінераловатними плитами товщиною не менше 200 мм з вентильованим повітряним прошарком та опорядженням керамічними плитами);
• термомодернізація дахового перекриття (утеплення дахового перекриття шляхом напилення пінополіуретану товщиною не менше 200 мм).

Цільова група

Власники та відвідувачі громадських будівель (вихованці, учні, працівники закладу тощо)

Власник проекту

Департамент освіти, науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Всього, в тому числі:

35,8 ГВт·год

Теплова енергія

34,0 ГВт·год

29,1 тис. Гкал

Природний газ (централізоване теплопостачання)

4,8 млн м3

Природний газ (автономне теплопостачання)

1,8 ГВт·год

0,15 млн м3

Зниження енергоспоживання

Всього, в тому числі:

23,3 ГВт·год

Теплова енергія

22,1 ГВт·год

18,9 тис. Гкал

Природний газ (централізоване теплопостачання)

3,1 млн м3

Природний газ (автономне теплопостачання)

1,2 ГВт·год

0,1 млн м3

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат на ремонт та обслуговування будівель
Подовження терміну експлуатації будівель на 50 років

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 6,3 тис. т
Зниження теплового забруднення навколишнього середовища

Соціальні

Створення додаткових робочих місць в місті
Забезпечення нормативних, комфортних умов в опалювальних приміщеннях
Підвищення зовнішньої привабливості будівель

Інші

Зниження витрат з бюджету на оплату послуги опалення будівель
Збільшення балансової вартості будівель

Строк реалізації проекту

2018 - 2020 (розпочато у 2017 році)

Строк життя проекту

20 років


Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Термомодернізація 47-ми будівель освітніх закладів

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

502,1 млн грн

19,3 млн USD

Проектні роботи

40,2 млн грн

1,5 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

226,0 млн грн

8,7 млн USD

Монтажні та пусконалагоджувальні роботи

160,7 млн грн

6,2 млн USD

Непередбачені витрати

75,3 млн грн

2,9 млн USD

Джерела та умови фінансування

1. Позика МФО (потенційно, Група Світового Банку, ЄІБ, ЄБРР): 70 %…90 %
• період повернення кредиту: 20 років
• відстрочка погашення тіла кредиту: 3 роки
2. Співфінансування - бюджет розвитку міста: 10 %...20 %
3. Грант (потенційно, ФЧТ, Е5Р): 5 %...10 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

62,0 млн грн

2,4 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

13,0 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

14,0 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

0,1

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

1,2 кВт·год/USD

Чутливість

Збільшення обсягу капітальних вкладень (в USD) на понад 30 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,41).
Зниження обсягу економії теплової енергії на понад 30 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії теплової енергії (коефіцієнт еластичності E = 1,41).

 

Механізм реалізації

Рекомендується: енергетичний перфоманс-контрактинг (EnPC) з ЕСКО

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, гарантованість отримання доходу від проекту

Регуляторні

ЕСКО-модель є не опробуваною в умовах України

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії ПЕР

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово (від 1-го до 19-ти об'єктів на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на ПЕР та збільшення кількості завершених об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


1.6. Термомодернізація 28-ми будівель охорони здоров'я

Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Термомодернізація 28-ми будівель охорони здоров'я

Мета проекту

• зниження споживання теплової енергії на опалення будівель бюджетних установ в середньому на 65 % для досягнення середньоєвропейських показників енергоефективності будівель: 40…60 кВт·год/м2 (Директива ЄС EPBD);
• зниження споживання первинної енергії (природного газу) та викидів CO2;
• зниження видатків з міського бюджету на оплату послуг теплопостачання бюджетних установ.

Опис проекту

Проект входить до Програми енергоефективної трансформації міста Києва, що розроблена в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк)
Термомодернізація 28-ми будівель охорони здоров'я загальною опалювальною площею 81,6 тис. м2.
До обсягу охоплення проекту підпадають окремо розташовані будівлі бюджетних установ (лікарні, поліклініки та інші медичні заклади), що утримуються за рахунок міського бюджету.
Проектом передбачається впровадження наступних енергоефективних заходів:
• комплексна модернізація внутрішньої системи опалення будівель (встановлення автоматичних регуляторів теплового потоку та приладів обліку споживання теплової енергії, гідравлічне балансування внутрішньої системи опалення, утеплення трубопроводів внутрішньої системи опалення, встановлення сучасних низькоінерційних опалювальних приладів);
• заміна вікон та зовнішніх дверей (встановлення енергоефективних конструкцій);
• термомодернізація зовнішніх стін (утеплення зовнішніх стін мінераловатними плитами товщиною не менше 200 мм з вентильованим повітряним прошарком та опорядженням керамічними плитами);
• термомодернізація дахового перекриття (утеплення дахового перекриття шляхом напилення пінополіуретану товщиною не менше 200 мм).

Цільова група

Власники та відвідувачі громадських будівель (хворі, працівники закладів тощо)

Власник проекту

Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Всього, в тому числі:

15,3 ГВт·год

Теплова енергія

14,5 ГВт·год

12,3 тис. Гкал

Природний газ (централізоване теплопостачання)

2,0 млн м3

Природний газ (автономне теплопостачання)

0,8 ГВт·год

0,09 млн м3

Зниження енергоспоживання

Всього, в тому числі:

9,9 ГВт·год

Теплова енергія

9,4 ГВт·год

8,0 тис. Гкал

Природний газ (централізоване теплопостачання)

1,3 млн м3

Природний газ (автономне теплопостачання)

0,5 ГВт·год

0,06 млн м3

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат на ремонт та обслуговування будівель.
Подовження терміну експлуатації будівель на 50 років.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 2,6 тис. т
Зниження теплового забруднення навколишнього середовища.

Соціальні

Створення додаткових робочих місць в місті. Забезпечення нормативних комфортних умов в опалювальних приміщеннях. Підвищення зовнішньої привабливості будівель.

Інші

Зниження витрат з бюджету на оплату послуги опалення будівель.
Збільшення балансової вартості будівель.

Строк реалізації проекту

2018 - 2020 (розпочато у 2017 році)

Строк життя проекту

20 років


Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Термомодернізація 28-ми будівель охорони здоров'я

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

230,4 млн грн

8,9 млн USD

Проектні роботи

18,4 млн грн

0,7 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

103,7 млн грн

4,1 млн USD

Монтажні та пусконалагоджувальні роботи

73,7 млн грн

2,8 млн USD

Непередбачені витрати

34,6 млн грн

1,3 млн USD

Джерела та умови фінансування

1. Позика МФО (потенційно, Група Світового Банку, ЄІБ, ЄБРР): 70 %…90 %
• період повернення кредиту: 20 років
• відстрочка погашення тіла кредиту: 3 роки
2. Співфінансування - бюджет розвитку міста: 10 %...20 %
3. Грант (потенційно, ФЧТ, Е5Р): 5 %...10 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

36,2 млн грн

1,4 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

14,0 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

13,8 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

0,16

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

1,1 кВт·год/USD

Чутливість

Збільшення обсягу капітальних вкладень (в USD) на понад 30 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,21).
Зниження обсягу економії теплової енергії на понад 30 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії теплової енергії (коефіцієнт еластичності E = 1,21).

 

Механізм реалізації

Рекомендується: енергетичний перфоманс-контрактинг (EnPC) з ЕСКО

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, гарантованість отримання доходу від проекту

Регуляторні

ЕСКО-модель є не опробуваною в умовах України

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії ПЕР

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово (від 4-х до 13-ти об'єктів на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на ПЕР та збільшення кількості завершених об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


1.7. Термомодернізація 13-ти адміністративних будівель та будівель закладів культури

Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Термомодернізація 13-ти адміністративних будівель та будівель закладів культури

Мета проекту

• зниження споживання теплової енергії на опалення будівель бюджетних установ в середньому на 60 - 65 % для досягнення середньоєвропейських показників енергоефективності будівель: 40…60 кВт·год/м2 (Директива ЄС EPBD);
• зниження споживання первинної енергії (природного газу) та викидів CO2;
• зниження видатків з міського бюджету на оплату послуг теплопостачання бюджетних установ.

Опис проекту

Проект входить до Програми енергоефективної трансформації міста Києва, що розроблена в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк).
Термомодернізація 13-ти адміністративних будівель та будівель закладів культури загальною опалювальною площею 42,3 тис. м2.
До обсягу охоплення проекту підпадають окремо розташовані будівлі бюджетних установ (бібліотеки, театри, клуби тощо), що утримуються за рахунок міського бюджету.
Проектом передбачається впровадження наступних енергоефективних заходів:
• комплексна модернізація внутрішньої системи опалення будівель (встановлення автоматичних регуляторів теплового потоку та приладів обліку споживання теплової енергії, гідравлічне балансування внутрішньої системи опалення, утеплення трубопроводів внутрішньої системи опалення, встановлення сучасних низькоінерційних опалювальних приладів);
• заміна вікон та зовнішніх дверей (встановлення енергоефективних конструкцій);
• термомодернізація зовнішніх стін (утеплення зовнішніх стін мінераловатними плитами товщиною не менше 200 мм з вентильованим повітряним прошарком та опорядженням керамічними плитами);
• термомодернізація дахового перекриття (утеплення дахового перекриття шляхом напилення пінополіуретану товщиною не менше 200 мм).

Цільова група

Власники та відвідувачі громадських будівель (вихованці, учні, працівники тощо)

Власник проекту

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Всього, в тому числі:

9,0 ГВт·год

Теплова енергія

7,4 ГВт·год

6,5 тис. Гкал

Природний газ (централізоване теплопостачання)

1,1 млн м3

Природний газ (автономне теплопостачання)

0,6 ГВт·год

0,06 млн м3

Електрична енергія

1,0 ГВт·год

 

Зниження енергоспоживання

Всього, в тому числі:

3,8 ГВт·год

Теплова енергія

3,4 ГВт·год

3,0 тис. Гкал

Природний газ (централізоване теплопостачання)

0,5 млн м3

Природний газ (автономне теплопостачання)

0,1 ГВт·год

0,01 млн м3

Електрична енергія

0,3 ГВт·год

 

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат на ремонт та обслуговування будівель.
Подовження терміну експлуатації будівель на 50 років.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 1,3 тис. т
Зниження теплового забруднення навколишнього середовища.

Соціальні

Створення додаткових робочих місць в місті. Забезпечення нормативних комфортних умов в опалювальних приміщеннях. Підвищення зовнішньої привабливості будівель.

Інші

Зниження витрат з бюджету на оплату послуги опалення будівель.
Збільшення балансової вартості будівель

Строк реалізації проекту

2018 - 2020 (розпочато у 2017 році)

Строк життя проекту

15 років


Сектор

Установи бюджетної сфери
(будівлі бюджетних установ міського підпорядкування)

Найменування проекту

Термомодернізація 13-ти адміністративних будівель та будівель закладів культури

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

110,0 млн грн

4,2 млн USD

Проектні роботи

8,8 млн грн

0,3 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

49,5 млн грн

1,9 млн USD

Монтажні та пусконалагоджувальні роботи

35,2 млн грн

1,4 млн USD

Непередбачені витрати

16,5 млн грн

0,6 млн USD

Джерела та умови фінансування

1. Позика МФО (потенційно, Група Світового Банку, ЄІБ, ЄБРР): 70 %…90 %
• період повернення кредиту: 20 років
• відстрочка погашення тіла кредиту: 3 роки
2. Співфінансування - бюджет розвитку міста: 10 %...20 %
3. Грант (потенційно, ФЧТ, Е5Р): 5 %...10 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

3,5 млн грн

0,1 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

21,0 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

10,8 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

0,03

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

0,9 кВт·год/USD

Чутливість

Збільшення обсягу капітальних вкладень (в USD) на понад 30 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,36).
Зменшення обсягу економії теплової енергії на понад 20 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії теплової енергії (коефіцієнт еластичності E = 1,25). Зміна обсягу економії електроенергії в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 10,5 % до 11,2 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується дуже низькою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії електроенергії (коефіцієнт еластичності E = 0,11).

 

Механізм реалізації

Рекомендується: енергетичний перфоманс-контрактинг (EnPC) з ЕСКО

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, гарантованість отримання доходу від проекту

Регуляторні

ЕСКО-модель є не опробуваною в умовах України

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії ПЕР

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово (від 1-го до 5-ти об'єктів на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на ПЕР та збільшення кількості завершених об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


2. ЖИТЛОВІ БУДІВЛІ

2.1. Часткова термомодернізація 433-х житлових будинків (утеплення під'їздів і встановлення регуляторів теплового потоку)

Сектор

Житлові будівлі

Найменування проекту

Часткова термомодернізація 433-х житлових будинків
(утеплення під'їздів і встановлення регуляторів теплового потоку)

Мета проекту

• зниження споживання теплової енергії на опалення багатоповерхових будівель в середньому на 14 %;
• зниження споживання природного газу та викидів CO2 на котельнях (ТЕЦ);
• зниження витрат мешканців на оплату послуг опалення.

Опис проекту

Проект запропоновано ТОВ ЕСКО "Екологічні системи" та узгоджено з проектом USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні".
До обсягу охоплення проекту підпадають 433-ти типових 9-ти етажних 3-х під'їздних житлових будинки, загальною опалювальною площею 11276 м2
В рамках реалізації інвестиційного проекту передбачається впровадження наступних енергоефективних заходів:
• відновлення тамбурів у під'їздах;
• заміна вікон у під'їздах на енергоефективні з антивандальними решітками;
• закриття контурів ліфтових шахт на зиму;
• установка регульованих жалюзі на вентиляційних отворах цокольних і технічних поверхів;
• установка регуляторів теплового потоку на вводах у будівлі.

Цільова група

Мешканці багатоповерхових житлових будинків

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Теплова енергія

555,1 ГВт·год

477,3 тис. Гкал

Природний газ

76,4 млн м3

Зниження енергоспоживання

Теплова енергія

77,7 ГВт·год

66,8 тис. Гкал

Природний газ

10,7 млн м3

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат на ремонт та обслуговування будівель.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 20,8 тис. т
Зниження теплового забруднення навколишнього середовища.

Соціальні

Зниження витрат мешканців на оплату послуг опалення.

Інші

Забезпечення нормативних комфортних умов в опалювальних приміщеннях.

Строк реалізації проекту

2018 - 2020 (розпочато у 2017 році)

Строк життя проекту

20 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

212,5 млн грн

8,2 млн USD

Проектні роботи

17,0 млн грн

0,7 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

138,1 млн грн

5,3 млн USD

Монтажні та пусконалагоджувальні роботи

25,5 млн грн

1,0 млн USD

Непередбачені витрати

31,9 млн грн

1,2 млн USD

Джерела і умови фінансування

1. Співфінансування - власні кошти мешканців будинку (ОСББ, ЖБК): 60 %...80 %
2. Співфінансування - державний бюджет: 20 %...40 %


Сектор

Житлові будівлі

Найменування проекту

Часткова термомодернізація 433-х житлових будинків
(утеплення під'їздів і встановлення регуляторів теплового потоку)

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

2728,7 млн грн

104,9 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

2,9 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

72,7 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

12,8

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

9,5 кВт·год/USD

Чутливість

Зміна обсягу капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 59,5 % до 95,5 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 0,76).
Зміна обсягу економії теплової енергії в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 56,2 % до 88,0 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії теплової енергії (коефіцієнт еластичності E = 0,73).

 

Механізм реалізації

Кредитна лінія на енергоефективність. Програма державної підтримки населення, ОСББ та ЖБК до впровадження енергоефективних заходів

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, гарантованість отримання доходу від проекту, дотаційність тарифів на теплову енергію, інфляційні та валютні ризики

Регуляторні

Відсутність правового визначення механізму енергосервісу для житлових будинків, складнощі прийняття колективного рішення співвласниками будинку, дозвільні ризики

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії ПЕР

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово (від 3-х до 170-ти об'єктів на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на ПЕР та збільшення кількості завершених об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


3. СИСТЕМА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

3.1. Використання відновлюваних джерел енергії для теплозабезпечення житлового масиву ДВС

Сектор

Теплопостачання

Найменування проекту

Використання відновлюваних джерел енергії для теплозабезпечення житлового масиву ДВС

Мета проекту

• заміщення 0,5 млн м3 природного газу за рахунок використання біопалива;
• зниження собівартості виробництва теплової енергії;
• зниження викидів CO2.

Опис проекту

Реалізація інвестиційного проекту спрямована на модернізацію системи теплопостачання житлового масиву ДВС, а саме: існуючої газової котельні шляхом встановлення автономної блочно-модульної біопаливної котельні, що розташовується у безпосередній близькості до споживачів теплової енергії та не потребує перекладання теплових мереж у повному обсязі.
До складу блочно-модульної котельні входять високоефективні автоматичні твердопаливні котли, що працюють на гранульованому біопаливі (пеллетах), та автоматизований склад пеллет для забезпечення п'ятнадцятиденного запасу палива.
В якості пікового та аварійного джерела енергії пропонується використання існуючої газової котельні, що забезпечить виробництво теплової енергії до 20 % від загальної потреби в найбільш холодні періоди опалювального сезону.
Економічна ефективність проекту забезпечується за рахунок заміщення дорогого імпортного природного газу більш дешевим місцевим біопаливом при виробництві теплової енергії на потреби опалення житлового масиву ДВС.
Інвестиційний проект включено до Проекту Demo Ukraine в якості пілотного.

Цільова група

Мешканці багатоповерхових житлових будинків

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Природний газ*

1587,6 ГВт·год

166,2 млн м3

Заміщення енергоресурсів

Природний газ

5,1 ГВт·год

0,5 млн м3

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Нижчі експлуатаційні витрати. Нижчі витрати на поточне обслуговування.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 1,2 тис. т

Соціальні

Створення додаткових робочих місць (технічне обслуговування обладнання, постачання палива). Зниження тарифу на теплопостачання для споживачів.

Інші

Підвищення якості надання послуг теплопостачання споживачів.
Забезпечення безперервності надання послуг теплопостачання споживачів.

Строк реалізації проекту

2018 - 2020 (розпочато у 2017 році)

Строк життя проекту

20 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

20,11 млн грн

0,77 млн USD

Проектні роботи

1,61 млн грн

0,06 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

9,05 млн грн

0,35 млн USD

Монтажні та пусконалагоджувальні роботи

6,43 млн грн

0,25 млн USD

Непередбачені витрати

3,02 млн грн

0,12 млн USD


____________
* - всього по сектору

Сектор

Теплопостачання

Найменування проекту

Використання відновлюваних джерел енергії для теплозабезпечення житлового масиву ДВС

Джерела і умови фінансування

1. Позика NEFCO: 60…70 %
• період повернення кредиту: 10 років
• відстрочення погашення кредиту: 2 роки
2. Грант Sida: 5...10 %
3. Кошти міського бюджету: 20…30 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

31,8 млн грн

1,2 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

8,1 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

19,8 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

1,6

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

6,5 кВт·год/USD

Чутливість

Зміна обсягу капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 15,6 % до 26,6 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується низькою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 0,86).
Зміна обсягу заміщення природного газу в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 12,7 % до 26,1 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу заміщення природного газу (коефіцієнт еластичності E = 1,12).

 

Механізм реалізації

Кредитна програма

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, чіткість та гарантованість повернення коштів

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії ПЕР

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово. Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок випереджаючого росту цін на природний газ у порівнянні з біопаливом).

 


3.2. Будівництво біопаливної котельні

Сектор

Теплопостачання

Найменування проекту

Будівництво біопаливної котельні

Мета проекту

• заміщення 3,5 млн м3 природного газу за рахунок використання біопалива;
• зниження викидів CO2;
• зниження собівартості виробництва теплової енергії.

Опис проекту

Проект входить до Програми енергоефективної трансформації міста Києва, що підготовлена в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк).
В рамках реалізації інвестиційного проекту передбачається будівництво біопаливної блочно-модульної котельні.
До складу блочно-модульних котелень входять автоматичні енергоефективні твердопаливні котли, що працюють на біопаливі (деревинній трісці) та автоматизовані склади палива для забезпечення семиденної автономної роботи котельні. Обладнання біопаливної блочно-модульної котельні працюватиме в автоматичному режимі та дозволить відмовитися від постійної присутності обслуговуючого персоналу.
Проектом передбачається в опалювальний період часткове заміщення природного газу та в міжопалювальний сезон - повне заміщення.

Цільова група

ПАТ "КИЇВЕНЕРГО"

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ПАТ "КИЇВЕНЕРГО"

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Природний газ

55,8 ГВт·год

5,8 млн м3

Теплова енергія

48,0 тис. Гкал

Заміщення енергоресурсів

Природний газ

33,5 ГВт·год

3,5 млн м3

Теплова енергія

28,8 тис. Гкал

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Нижчі експлуатаційні витрати. Нижчі витрати на поточне обслуговування. Зниження паливної складової в собівартості виробництва теплової енергії.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 9,0 тис. т

Соціальні

Створення додаткових робочих місць (технічне обслуговування обладнання, постачання палива). Зниження тарифу на теплопостачання для споживачів.

Інші

Підвищення якості надання послуг теплопостачання споживачів.
Забезпечення безперервності надання послуг теплопостачання споживачів.

Строк реалізації проекту

2019 - 2020 рр.

Строк життя проекту

12 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

46,8 млн грн

1,8 млн USD

Проектні роботи

3,7 млн грн

0,1 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

21,1 млн грн

0,8 млн USD

Монтажні і пусконалагоджувальні роботи

15,0 млн грн

0,6 млн USD

Непередбачені витрати

7,0 млн грн

0,3 млн USD

Джерела і умови фінансування

1. Позика МФО (потенційно, Група Світового Банку, ЄБРР, ЄІБ, KfW): 70 %…90 %
• період повернення кредиту: 5 років
• відстрочка погашення тіла кредиту: 2 роки
2. Співфінансування - власні кошти підприємства: 10 %...30 %


Сектор

Теплопостачання

Найменування проекту

Будівництво біопаливної котельні

Показники
ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

10,6 млн грн

0,4 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

4,0 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

20,6 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

0,2

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

18,6 кВт·год/USD

Чутливість

Зміна обсягу капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення показника IRR в межах від 11,2 % до 40,0 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,95).
Зниження обсягу заміщення природного газу на понад 9 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу заміщення природного газу (коефіцієнт еластичності E = 8,62). Збільшення обсягу споживання біопаливана понад 8 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу споживання біопалива (коефіцієнт еластичності E = 7,88).

 

Механізм реалізації

Кредитна лінія на енергоефективність

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, обсяги повернення коштів від економії природного газу

Регуляторні

-

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії природного газу.
Стабільність та обсяги постачання біопалива

Інвестиційний баланс

Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок випереджаючого росту цін на природний газ у порівнянні з біопаливом та збільшення кількості завершених об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


3.3. Будівництво біопаливної ТЕЦ

Сектор

Теплопостачання

Найменування проекту

Будівництво біопаливної ТЕЦ

Мета проекту

• заміщення 40 млн м3 природного газу за рахунок використання біопалива;
• зниження викидів CO2;
• зниження собівартості виробництва теплової та електричної енергії.

Опис проекту

Проект входить до Програми енергоефективної трансформації міста Києва, що підготовлена в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк).
В рамках реалізації інвестиційного проекту пропонується будівництво біопаливної ТЕЦ потужністю 14 МВт на території існуючих котелень/ТЕЦ. В якості палива планується використання деревинної тріски.
Додатково передбачається будівництво автоматизованого складу палива, необхідного для забезпечення семиденної автономної роботи котельні.
Обладнання біопаливної ТЕЦ працюватиме в автоматичному режимі та дозволить відмовитися від постійної присутності обслуговуючого персоналу.
Економічний ефект від впровадження проекту очікується за рахунок зниження собівартості виробництва теплової енергії та отримання додаткового доходу від продажу електроенергії.

Цільова група

ПАТ "КИЇВЕНЕРГО"

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ПАТ "КИЇВЕНЕРГО"

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Природний газ

477,6 ГВт·год

50,0 млн м3

Заміщення ПЕР

Природний газ

382,1 ГВт·год

40,0 млн м3

Теплова енергія

328,5 тис. Гкал

Виробництво енергії

Електроенергії

112,0 ГВт·год

 

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Підвищення ефективності використання палива. Зниження паливної складової в собівартості виробництва теплової та електричної енергії.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 216,2 тис. т

Соціальні

Створення додаткових робочих місць (технічне обслуговування обладнання, постачання палива). Зниження тарифу на теплопостачання для споживачів.

Інші

Підвищення якості надання послуг теплопостачання споживачів.
Забезпечення безперервності надання послуг теплопостачання споживачів.

Строк реалізації проекту

2018 - 2020 (розпочато у 2017 році)

Строк життя проекту

15 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

1300,0 млн грн

50,0 млн USD

Проектні роботи

104,0 млн грн

4,0 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

585,0 млн грн

22,5 млн USD

Монтажні і пусконалагоджувальні роботи

416,0 млн грн

16,0 млн USD

Непередбачені витрати

195,0 млн грн

7,5 млн USD

Джерела і умови фінансування

1. Позика МФО (потенційно, Група Світового Банку, ЄБРР, ЄІБ, KfW): 70 %…90 %
• період повернення кредиту: 5 років
• відстрочка погашення тіла кредиту: 2 роки
2. Співфінансування - власні кошти підприємства: 10 %...30 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

349,4 млн грн

13,4 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

6 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

15,8 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

0,3

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

9,9 кВт·год/USD


Сектор

Теплопостачання

Найменування проекту

Будівництво біопаливної ТЕЦ

Чутливість

Зміна обсягу вартості капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення показника IRR в межах від 11,3 % до 22,9 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,1).
Зміна обсягу заміщення природного газу в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення показника IRR в межах від 14,6 % до 16,9 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується низькою чутливістю значення IRR до зміни обсягу заміщення природного газу (коефіцієнт еластичності E = 0,25).
Зміна обсягу виробництва електроенергії в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення показника IRR в межах від 7,6 % до 22,2 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу виробництва електроенергії (коефіцієнт еластичності E = 1,49).
Зміна обсягу споживання біопалива в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення показника IRR в межах від 11,3 % до 19,7 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується низькою чутливістю значення IRR до зміни обсягу споживання біопалива (коефіцієнт еластичності E = 0,88).

 

Механізм реалізації

Кредитна лінія на енергоефективність

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, обсяг доходу від впровадження проекту

Регуляторні

 

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії та виробництва ПЕР
Стабільність та обсяги постачання біопалива

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується за 3 календарні роки. Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік після запуску ТЕЦ в експлуатацію та зростає щорічно (внаслідок випереджаючого росту цін на природний газ у порівнянні з біопаливом з накопичувальним підсумком).

 


3.4. Встановлення 3-х теплових насосів в технологічну схему ТЕЦ

Сектор

Теплопостачання

Найменування проекту

Встановлення 3-х теплових насосів в технологічну схему ТЕЦ

Мета проекту

• зниження споживання природного газу;
• зниження викидів CO2;
• зниження видатків підприємства на оплату спожитого природного газу.

Опис проекту

В рамках реалізації інвестиційного проекту передбачається встановлення теплових насосів (3 шт.) в технологічну схему ТЕЦ, а саме: в газову систему охолодження.
Передбачається використання виробленої теплової енергії для нагріву теплоносія зі зворотної системи.
Крім цього, в рамках реалізації інвестиційного проекту передбачається впровадження пілотного проекту встановлення теплових насосів на ТЕЦ енергоблоку N 1 з такими технічними характеристиками:
• одинична потужність теплового насосу - 0,6 МВт;
• теплопродуктивність - 2,3 Гкал/год;
• коефіцієнт перетворення (СОР) - 4,7;
• теплоносій - фреон R134A.
Економічний ефект від впровадження проекту очікується за рахунок зниження споживання природного газу.

Цільова група

ПАТ "КИЇВЕНЕРГО"

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ПАТ "КИЇВЕНЕРГО"

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Природний газ*

1587,6 ГВт·год

166,21 млн м3

Зниження енергоспоживання

Природний газ

37,3 ГВт·год

3,9 млн м3

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження паливної складової в собівартості виробництва теплової енергії

Екологічні

Скорочення обсягу викидів CO2 на 7,5 тис. т

Інші

Зниження видатків підприємства на оплату спожитого природного газу

Строк реалізації проекту

2018 - 2019 (розпочато у 2017 році)

Строк життя проекту

20 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат,
без ПДВ

Всього, в тому числі:

46,8 млн грн

1,8 млн USD

Проектні роботи

3,7 млн грн

0,1 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

21,1 млн грн

0,8 млн USD

Монтажні і пусконалагоджувальні роботи

14,9 млн грн

0,6 млн USD

Непередбачені витрати

7,1 млн грн

0,3 млн USD


____________
* - всього по сектору

Сектор

Теплопостачання

Найменування проекту

Встановлення 3-х теплових насосів в технологічну схему ТЕЦ

Джерела і умови фінансування

1. Позика МФО (потенційно, Група Світового Банку, ЄБРР, ЄІБ, KfW): 70 %…90 %
• період повернення кредиту: 5 років
• відстрочка погашення тіла кредиту: 2 роки
2. Співфінансування - власні кошти підприємства: 10 %...30 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

445,7 млн грн

17,1 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

2,4 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

81,0 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

9,5

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

20,7 кВт·год/USD

Чутливість

Зміна обсягу капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення показника IRR в межах від 63,0 % до 114,4 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується низькою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 0,96).
Зміна обсягу економії природного газу в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення показника IRR в межах від 56,2 % до 105,8 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії природного газу (коефіцієнт еластичності E = 1,02).

 

Механізм реалізації

Кредитна лініяна енергоефективність

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, обсяги повернення коштів від економії ПЕР

Регуляторні

-

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії ПЕР

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується за 3 календарні роки. Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік після запуску ТЕЦ в експлуатацію та зростає щорічно (внаслідок випереджаючого росту цін на природний газ у порівнянні з біопаливом з накопичувальним підсумком).

 


3.5. Оснащення інженерних вводів житлових будинків комунальної форми власності, ЖБК та ОСББ теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації

Сектор

Теплопостачання

Найменування проекту

Оснащення інженерних вводів житлових будинків комунальної форми власності, ЖБК та ОСББ теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації

Мета проекту

• зниження споживання теплової енергії на потреби опалення багатоповерхових житлових будівель міста;
• зниження викидів CO2;
• зниження платежів мешканцями житлових будівель. на оплату послуг з теплопостачання.

Опис проекту

В рамках реалізації проекту передбачається оснащення інженерних вводів багатоповерхових житлових будівель міста комунальної власності, ЖБК та ОСББ сучасними приладами комерційного обліку споживання теплової енергії, в кількості 3000 об'єктів.
Крім цього, проектом передбачається створення програмно-апаратної системи диспетчеризації для здійснення функцій моніторингу стану та управління теплолічильниками.
Економічна ефективність проекту забезпечується за рахунок зниження споживання теплової енергії на потреби теплопостачання багатоповерхових житлових будівель міста комунальної форми власності, ЖБК та ОСББ.

Цільова група

Мешканці багатоповерхових житлових будинків (ОСББ, ЖБК)

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Теплова енергія*

20559,3 ГВт·год

17677,8 тис. Гкал

Природний газ*

2152,4 млн м3

Зниження енергоспоживання

Теплова енергія

31,4 ГВт·год

27,0 тис. Гкал

Природний газ

4,3 млн м3

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат на підготовку платіжних документів (рахунків).
Покращення платіжної дисципліни споживачів теплової енергії.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 8,4 тис. т

Соціальні

Підвищення прозорості формування платіжних документів (рахунків).
Оплата послуг теплопостачання по факту споживання.

Строк реалізації проекту

2018 (розпочато у 2015 році)

Строк життя проекту

20 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат,
без ПДВ

Всього, в тому числі:

180,0 млн грн

6,92 млн USD

Проектні роботи

15,3 млн грн

0,59 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

154,2 млн грн

5,93 млн USD

Монтажні і пусконалагоджувальні роботи

10,5 млн грн

0,40 млн USD

Непередбачені витрати

0 млн грн

0 млн USD


____________
* - всього по сектору

Сектор

Теплопостачання

Найменування проекту

Оснащення інженерних вводів житлових будинків комунальної форми власності, ЖБК та ОСББ теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації

Джерела і умови фінансування

1. Позика МФО (потенційно, Група Світового Банку, ЄБРР, KfW): 50 %…75 %
• період повернення кредиту: 5 років
• відстрочка погашення тіла кредиту: 2 роки
2. Співфінансування - власні кошти мешканців будинку: 5 %...15 %
3. Співфінансування - міський бюджет розвитку, державний бюджет: 20 %...30 %
4. Грант (потенційно, ФЧТ, Е5Р тощо): до 5 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

973,3 млн грн

37,4 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

3,2 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

81,3 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

37,4

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

17,3 кВт·год/USD

Чутливість

Зміна обсягу капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення показника IRR в межах від 64,3 % до 109,3 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується низькою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 0,86).
Зміна обсягу економії теплової енергії в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення показника IRR в межах від 58,1 % до 102,1 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується низькою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії теплової енергії (коефіцієнт еластичності E = 0,91).

 

Механізм реалізації

Кредитна програма

Бар'єри та ризики

Фінансові

Обсяги повернення коштів від економії теплової енергії

Регуляторні

Складнощі прийняття колективного рішення співвласниками будинку

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії теплової енергії

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово (від 500 до 1500 об'єктів на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту тарифу на теплову енергію та збільшення кількості завершених об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


4. СИСТЕМА ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

4.1. Модернізація системи водопостачання та водовідведення в рамках проекту "Розвиток міської інфраструктури - 2" за підтримки МБРР

Сектор

Водопостачання та водовідведення

Найменування проекту

Модернізація системи водопостачання та водовідведення в рамках проекту "Розвиток міської інфраструктури-2" за підтримки МБРР

Мета проекту

• зниження споживання в середньому на 2 % електричної енергії на потреби системи централізованого водопостачання споживачів міста;
• зниження викидів CO2 (опосередковано);
• зниження витрат коштів на виробничу діяльність підприємства.

Опис проекту

Модернізація системи водопостачання та водовідведення міста реалізується в рамках проекту "Розвиток міської інфраструктури-2" за підтримки МБРР.
В рамках реалізації інвестиційного проекту передбачається модернізація системи водопостачання міста шляхом модернізації наступних об'єктів:
• I-го підйому Дніпровської водопровідної станції;
• III-го підйому Деснянської водопровідної станції;
• насосної станції "Крутогірна";
• 20-ти підвищувальних насосних станцій (ПНС).
В рамках проекту передбачено впровадження наступних енергоефективних заходів:
• заміна насосних агрегатів на сучасні енергоефективні зразки з номінальними характеристиками, що відповідають фактичним параметрам попиту води;
• заміна морально застарілих двигунів на нові енергоефективні синхронні двигуни з регульованим високовольтним частотним приводом;
• заміна існуючих трансформаторів на нові зі збільшенням потужності від 630 кВт до 2000 кВт;
• встановлення нової сучасної запірно-регулюючої арматури;
• впровадження дистанційного контролю параметрів роботи основного технологічного обладнання та стану приміщень ПНС (контроль параметрів енергоспоживання ПНС, керування насосними агрегатами ПНС тощо).
Економічний ефект від впровадження проекту очікується за рахунок зниження витрат коштів за спожиту електроенергію на потреби водопостачання та водовідведення.

Цільова група

ПАТ "АК "Київводоканал"

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ПАТ "АК "Київводоканал"

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Електричної енергії*

378,3 ГВт·год

Зниження енергоспоживання

Електричної енергії

6,6 ГВт·год

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат на експлуатацію, ремонт та обслуговування обладнання.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 7,2 тис. т

Соціальні

Зниження енергетичної складової в тарифі на послугу водопостачання.

Інші

Подовження строку служби насосного обладнання.
Підвищення надійності водопостачання.

Строк реалізації проекту

2018 - 2020 (розпочато у 2016 році)

Строк життя проекту

15 років


____________
* - всього по сектору

Сектор

Водопостачання та водовідведення

Найменування проекту

Модернізація системи водопостачання та водовідведення в рамках проекту "Розвиток міської інфраструктури-2" за підтримки МБРР

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

295,7 млн грн

11,4 млн USD

Проектні роботи

23,7 млн грн

0,9 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

133,1 млн грн

5,1 млн USD

Монтажні і пусконалагоджувальні роботи

94,6 млн грн

3,7 млн USD

Непередбачені витрати

44,3 млн грн

1,7 млн USD

Джерела і умови фінансування

1. Позика МБРР: 86 %
• період повернення кредиту: 18 років
• відстрочення погашення кредиту: 5 років
2. Пільговий кредит ФЧТ: 14 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

936,0 млн грн

36,0 млн USD

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

21,0 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

3,2

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

0,6 кВт·год/USD

Механізм реалізації

Кредитна лініяна енергоефективність

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, обсяг доходу від впровадження проекту

Регуляторні

 

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії електроенергії

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій - з 2016 року впродовж 5-ти календарних років. Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на електричну енергію з накопичувальним підсумком).

 


4.2. Реконструкція НВС-II підйому "Дарницька" Деснянської водопровідної станції

Сектор

Водопостачання та водовідведення

Найменування проекту

Реконструкція насосної станції II-го підйому "Дарницька" Деснянської водопровідної станції

Мета проекту

• зниження споживання електричної енергії на потреби централізованого водопостачання споживачів міста;
• зниження викидів CO2 (опосередковано);
• зниження витрат коштів на виробничу діяльність підприємства.

Опис проекту

Проект входить до Програми енергоефективної трансформації міста Києва, що підготовлена в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк).
В рамках реалізації проекту передбачається енергоефективна реконструкція насосної станції II-го підйому "Дарницька" Деснянської водопровідної станції шляхом реалізації наступних енергоефективних заходів:
• заміна існуючих морально застарілих, енергоємних насосних агрегатів N 13, N 14 на нові сучасні;
• впровадження перетворювача частоти обертів для двох електродвигунів нових насосних агрегатів;
• впровадженням системи автоматичного регулювання подачі води в залежності від тиску в контрольних точках водопровідної мережі та на напірній гребінці насосної станції;
• реконструкція існуючих РУ 6 кВ з заміною масляного вимикача на вакуумний в комірці підключення частотного перетворювача.
Економічний ефект від впровадження проекту очікується за рахунок зниження витрат коштів за спожиту електроенергію на потреби водопостачання та водовідведення.

Цільова група

ПАТ "АК "Київводоканал"

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ПАТ "АК "Київводоканал"

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Електричної енергії

14,5 ГВт·год

Зниження енергоспоживання

Електричної енергії

5,8 ГВт·год

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат на експлуатацію, ремонт та обслуговування обладнання.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 6,3 тис. т

Соціальні

Зниження енергетичної складової в тарифі на послугу водопостачання.

Інші

Подовження строку служби насосного обладнання.
Підвищення надійності водопостачання.

Строк реалізації проекту

2019 - 2020 рр.

Строк життя проекту

15 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

32,5 млн грн

1,3 млн USD

Проектні роботи

2,6 млн грн

0,1 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

14,6 млн грн

0,6 млн USD

Монтажні і пусконалагоджувальні роботи

10,4 млн грн

0,4 млн USD

Непередбачені витрати

4,9 млн грн

0,2 млн USD


Сектор

Водопостачання та водовідведення

Найменування проекту

Реконструкція насосної станції II-го підйому "Дарницька" Деснянської водопровідної станції

Джерела і умови фінансування

1. Позика МФО (потенційно, МБРР, ЄБРР, ЄІБ, KfW): 70 %…90 %
• період повернення кредиту: 5 років
• відстрочка погашення тіла кредиту: 2 роки
2. Співфінансування - власні кошти підприємства: 10 %...30 %

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

7,6 млн грн

0,3 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

9,0 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

16,6 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

0,2

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

4,6 кВт·год/ USD

Чутливість

Збільшення обсягу капітальних вкладень (в USD) на понад 30 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,47).
Зменшення обсягу економії електричної енергії на понад 30 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії електричної енергії (коефіцієнт еластичності E = 1,47).

 

Механізм реалізації

Кредитна лініяна енергоефективність

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, розмір тіла та відсотків по кредиту, період повернення кредиту, обсяг доходу від впровадження проекту

Регуляторні

Затвердження інвестиційної складової в НКРЕКП

Інші

Моніторинг і контроль за досягненням економії електроенергії

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій планується з 2019 року впродовж 2-х календарних років. Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на електричну енергію з накопичувальним підсумком).

 


5. СИСТЕМА ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ

5.1. Модернізація 15700 вуличних світильників

Сектор

Зовнішнє освітлення

Найменування проекту

Модернізація 15700 вуличних світильників

Мета проекту

• зниження споживання електричної енергії на потреби зовнішнього освітлення міста в середньому на 60 %;
• скорочення видатків з міського бюджету на функціонування системи зовнішнього освітлення міста;
• підвищення надійності та якості зовнішнього освітлення міста;
• зниження викидів CO2 (опосередковано).

Опис проекту

Проект входить до Програми енергоефективної трансформації міста Києва, що розроблена в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк).
Проектом передбачається енергоефективна модернізація системи зовнішнього освітлення міста шляхом заміни існуючих 15700 вуличних світильників з низькою світловіддачею (ДРЛ) на енергоефективні світлодіодні світильники з високою світловіддачею та високим індексом передачі кольору.
Крім цього, проектом планується поступова реконструкція опор (стовпів) та впровадження системи диспетчеризації, що дозволить здійснювати моніторинг, облік та управління системою зовнішнього освітлення міста.
Економічний ефект від впровадження проекту очікується за рахунок зниження витрат коштів за спожиту електроенергію на потреби зовнішнього освітлення.

Цільова група

Мешканці м. Києва

Власник проекту

Інвестор (за результатами проведення концесійного конкурсу)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Електроенергія*

61,2 ГВт·год

Зниження енергоспоживання

Електроенергія

6,12 ГВт·год

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат електроенергії на потреби зовнішнього освітлення. Зниження витрат на обслуговування системи зовнішнього освітлення (в т. ч. на заміну та утилізацію ламп).

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 6.6 тис. т. Повна екологічна безпечність світлодіодних світильників (відсутність токсичних та небезпечних речовин).
Зниження світлового забруднення навколишнього середовища.

Соціальні

Підвищення безпеки на вулицях міста в нічний час.

Інші

Підвищення якості освітлення територій міста.

Строк реалізації проекту

2018 - 2020 (розпочато у 2017 році)

Строк життя проекту

15 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

108,9 млн грн

4,2 млн USD

Проектні роботи

7,6 млн грн

0,29 млн USD

Обладнання, матеріали, комплектуючі

72,9 млн грн

2,81 млн USD

Монтажні і пусконалагоджувальні роботи

14,2 млн грн

0,54 млн USD

Непередбачені витрати

14,2 млн грн

0,54 млн USD


____________
* - всього по сектору

Сектор

Зовнішнє освітлення

Найменування проекту

Модернізація 15700 вуличних світильників

Джерела і умови фінансування

1. Позика ЄБРР
2. Співфінансування - кошти інвестора

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

46,3 млн грн

1,8 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

10,0 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

17,5 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

0,2

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

1,5 кВт·год/USD

Чутливість

Зміна обсягу капітальних вкладень (в USD) в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 12,1 % до 26,7 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,28).
Зміна обсягу економії електричної енергії в діапазоні ± 30 % призведе до зміни значення IRR в межах від 10,4 % до 24,0 %, що є некритичним для інвестиційної привабливості проекту. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії електричної енергії (коефіцієнт еластичності E = 1,28).

 

Механізм реалізації

Кредитна лінія, власні сили та засоби інвестора

Бар'єри та ризики

Фінансові

Кредитоспроможність позичальника, обсяг та умови кредитування, повернення коштів з економії, прогнозування тарифних змін, урахування інфляційних ризиків

Регуляторні

Деталізація та чіткість концесійного договору

Інші

Контроль за виконанням проекту та досягненням заявлених показників економії, застосування надійного обладнання з гарантованими технічними показниками, дотримання експлуатаційних норм і правил

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово за 4 календарні роки (від 2500 до 5000 світлоточок на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на електричну енергію та збільшення кількості модернізованих об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


6. ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

6.1. Оновлення парку тролейбусів

Сектор

Громадський транспорт

Найменування проекту

Оновлення парку тролейбусів

Мета проекту

• зниження споживання електричної енергії тролейбусами на потреби пасажироперевезення в середньому на 7 %;
• скорочення видатків з міського бюджету на функціонування громадського транспорту;
• підвищення надійності та якості пасажироперевезень комунальним транспортом міста;
• зниження викидів CO2.

Опис проекту

В рамках реалізації інвестиційного проекту передбачається оновлення морально та фізично застарілого, енергоємного міського комунального парку тролейбусів.
До обсягу охоплення інвестиційного проекту підпадають 202 одиниці техніки, що підлягають модернізації, в тому числі:
• тролейбуси довжиною 12 м - 97 одиниць;
• тролейбуси довжиною 18,7 м - 105 одиниць.
Економічний ефект від впровадження проекту очікується за рахунок зниження споживання електричної енергії тролейбусами на потреби пасажироперевезення.

Цільова група

КП "Київпастранс"

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП "Київпастранс"

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Електроенергія*

378,5 ГВт·год

Зниження енергоспоживання

Електроенергія

24,4 ГВт·год

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат електроенергії на потреби пасажироперевезення.
Зниження витрат на обслуговування комунального транспорту.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 26,5 тис. т

Соціальні

Підвищення безпеки та комфорту перевезення пасажирів.

Інші

Подовження строку служби парку тролейбусів.
Підвищення якості пасажироперевезень.

Строк реалізації проекту

виконано у 2015 - 2016 роках

Строк життя проекту

20 років


____________
* - всього по сектору

Сектор

Громадський транспорт

Найменування проекту

Оновлення парку тролейбусів

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього обсяги капітальних витрат

1093,7 млн грн

42,1 млн USD

Джерела фінансування

1. Позика ЄБРР
2. Співфінансування - міський бюджет розвитку
3. Співфінансування - державний бюджет

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

-752,4 млн грн

-28,9 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

- років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

- %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

-

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

0,6 кВт·год/USD

Чутливість

Аналіз чутливості не здійснювався у зв'язку з відсутністю економічної рентабельності проекту

Механізм реалізації

Кредитне фінансування транспортного підприємства

Бар'єри та ризики

Фінансові

Низький тариф та дотаційність послуг громадських пасажироперевезень. Кредитоспроможність позичальника, обсяг та умови кредитування, прогнозування тарифних змін, урахування інфляційних ризиків

Регуляторні

Деталізація та чіткість схеми кредитного контракту

Інші

Контроль за виконанням проекту та досягненням заявлених показників економії, застосування надійного обладнання з гарантованими технічними показниками, дотримання експлуатаційних норм і правил

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово за 2 календарних роки (від 80-ти до 122-х об'єктів на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на електричну енергію та збільшення кількості модернізованих об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


6.2. Модернізація систем освітлення вагонів метрополітену

Сектор

Громадський транспорт

Найменування проекту

Модернізація систем освітлення вагонів метрополітену

Мета проекту

• зниження споживання електричної енергії метрополітеном на потреби освітлення вагонів метро
• скорочення видатків з міського бюджету на функціонування громадського транспорту
• зниження викидів CO2

Опис проекту

Проект входить до Програми енергоефективної трансформації міста Києва, що розроблена в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк).
В рамках реалізації інвестиційного проекту передбачається комплексна модернізація системи освітлення вагонів метрополітену.
До обсягу охоплення інвестиційного проекту підпадають 536 вагонів метрополітену, в яких планується заміна морально застарілих та енергоємних ламп на сучасні енергоефективні світлодіодні джерела світла.
Економічний ефект від впровадження проекту очікується за рахунок зниження споживання електричної енергії на потреби освітлення вагонів метрополітену.

Цільова група

КП "Київський метрополітен"

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП "Київський метрополітен"

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Електроенергія*

378,5 ГВт·год

Зниження енергоспоживання

Електроенергія

0,5 ГВт·год

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат електроенергії на потреби освітлення вагонів метрополітену
Зниження витрат на заміну ламп освітлення вагонів метрополітену

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 0,5 тис. т

Соціальні

Підвищення безпеки та комфорту перевезення пасажирів

Інші

Підвищення якості пасажироперевезення

Строк реалізації проекту

2018 (розпочато у 2016 році)

Строк життя проекту

10 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього капітальні витрати

5,5 млн грн

0,2 млн USD


____________
* - всього по сектору

Сектор

Громадський транспорт

Найменування проекту

Модернізація систем освітлення вагонів метрополітену

Джерела і умови фінансування

1. Власні кошти підприємства
2. Міський бюджет розвитку
3. Державний бюджет

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

0,7 млн грн

0,03 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

10,0 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

12,2 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

0,1

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

2,3 кВт·год/USD

Чутливість

Збільшення обсягу капітальних вкладень (в USD) на понад10 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу капітальних вкладень (коефіцієнт еластичності E = 1,57).
Зменшення обсягу економії електричної енергії на понад 10 % призведе до відсутності привабливості проекту для інвестування. Проект характеризується високою чутливістю значення IRR до зміни обсягу економії електричної енергії (коефіцієнт еластичності E = 1,58).

 

Механізм реалізації

Власні сили та засоби підприємства

Бар'єри та ризики

Фінансові

Прогнозування тарифних змін, урахування інфляційних ризиків

Регуляторні

Деталізація та чіткість схеми контракту з банком

Інші

Контроль за виконанням проекту та досягненням заявлених показників економії, застосування надійного обладнання з гарантованими технічними показниками

Інвестиційний баланс

Залучення інвестицій виконується поступово за 2 календарних роки (від 245-ти до 291-го об'єкта на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на електричну енергію та збільшення кількості модернізованих об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


6.3. Модернізація рухомого складу метрополітену

Сектор

Громадський транспорт

Найменування проекту

Модернізація рухомого складу метрополітену

Мета проекту

• зниження споживання електричної енергії метрополітеном на потреби пасажироперевезення в середньому на 3 %;
• скорочення видатків з міського бюджету на функціонування громадського транспорту;
• підвищення надійності та якості пасажироперевезень комунальним транспортом міста;
• зниження викидів CO2.

Опис проекту

Проект входить до Програми енергоефективної трансформації міста Києва, що розроблена в рамках Ініціативи енергоефективної трансформації міст (Світовий Банк).
В рамках реалізації інвестиційного проекту передбачається комплексна модернізація рухомого складу міського метрополітену з впровадженням асинхронного тягового приводу.
До обсягу охоплення інвестиційного проекту підпадають 160 морально застарілих, фізично зношених та енергоємних вагонів метро типу "Е" та його модифікацій.
Економічний ефект від впровадження проекту очікується за рахунок зниження споживання електричної енергії рухомим складом метрополітену на потреби пасажироперевезення.

Цільова група

КП "Київський метрополітен"

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП "Київський метрополітен"

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Електроенергія*

378,5 ГВт·год

Зниження енергоспоживання

Електроенергія

11,7 ГВт·год

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Експлуатаційні

Зниження витрат електроенергії на потреби пасажироперевезення.
Зниження витрат на обслуговування та ремонт комунального транспорту.

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 12,6 тис. т

Соціальні

Підвищення безпеки та комфорту перевезення пасажирів.

Інші

Подовження строку служби рухомого складу метрополітену.
Підвищення якості та надійності пасажироперевезення.

Строк реалізації проекту

2018 - 2020 (розпочато у 2015 році)

Строк життя проекту

20 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього капітальні витрати

3135,2 млн грн

120,6 млн USD


____________
* - всього по сектору

Сектор

Громадський транспорт

Найменування проекту

Модернізація рухомого складу метрополітену

Джерела фінансування

1. Цільові екологічні інвестиції в рамках Кіотського протоколу
2. Міський бюджет розвитку
3. Державний бюджет

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

-1468,9 млн грн

-56,5 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

- років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

- %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

-

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

0,1 кВт·год/USD

Чутливість

Аналіз чутливості не здійснювався у зв'язку з відсутністю економічної рентабельності проекту

Механізм реалізації

Застосування "гнучких механізмів" Кіотського протоколу

Бар'єри та ризики

Фінансові

Підготовка документації для використання коштів у рамках механізмів Кіотського протоколу

Регуляторні

Отримання негативного рішення щодо надання коштів

Інші

Контроль за виконанням проекту та досягненням заявлених показників економії, застосування надійного обладнання з гарантованими технічними показниками, дотримання експлуатаційних норм і правил

Інвестиційний баланс

Залучення коштів виконується поступово за 3 календарні роки (від 25-ти до 65-ти об'єктів на рік). Економічний ефект від реалізації проекту настає через рік та зростає щорічно (внаслідок росту цін на електричну енергію та збільшення кількості оновлених об'єктів з накопичувальним підсумком).

 


7. СИСТЕМА ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Найменування проекту

Система енергетичного менеджменту

Мета проекту

• зниження енергетичної складової комунальних послуг та фінансового навантаження на міській бюджет, пов'язаного з оплатою енергоносіїв, за рахунок підвищення ефективності використання ПЕР в бюджетній сфері міста;
• підвищення енергетичної безпеки та незалежності муніципалітету;
• підвищення якості комунальних послуг;
• зниження викидів CO2.

Опис проекту

ПЕФ "ОптімЕнерго" спільно з фахівцями КП "ГВП" та Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розробило концепцію проекту впровадження системи енергоменеджменту об'єктів бюджетної сфери м. Київ (далі - Проект).
Відповідно до концепції головними компонентами Проекту є:
• організаційний;
• технічний;
• методологічний.
Організаційний потребує створення спеціалізованої, вертикально інтегрованої структури, яка є відокремленим комунальним підприємством із штатом близько 200 осіб.
Технічний включає в себе саме побудову автоматизованої системи контролю та обліку енергоресурсів, яка дозволить вести автоматизований моніторинг енергоспоживання
Методологічний включає програмне забезпечення по автоматизованій обробці даних енергоспоживання, а також "Порядок прийняття корегуючих та превентивних управлінських рішень по оптимізації експлуатації будівель".
Обов'язковою умовою ефективного функціонування системи муніципального енергетичного менеджменту є наявність і взаємодія всіх складових елементів. Відсутність хоча б одного елементу системи енергетичного менеджменту нівелює ефективність політики сталого енергетичного розвитку міста.
Економічна ефективність проекту досягається за рахунок зниження споживання паливно-енергетичних ресурсів (теплової енергії, води, електричної енергії та природного газу).

Власник проекту

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

Базове енергоспоживання (2013 р.)

Всього

1311,4 ГВт·год

Теплова енергія

1122,5 ГВт·год

965,2 тис. Гкал

Вода

 

7971,2 тис. м3

Електроенергія

146,8 ГВт·год

 

Природний газ

42,0 ГВт·год

4,4 млн м3

Зниження енергоспоживання

Всього

262,4 ГВт·год

Теплова енергія

224,5 ГВт·год

193,1 тис. Гкал

Вода

 

1594,2 тис. м3

Електроенергія

29,4 ГВт·год

 

Природний газ

8,6 ГВт·год

0,9 млн м3


Найменування проекту

Система енергетичного менеджменту

Додаткові вигоди від реалізації проекту

Екологічні

Скорочення обсягів викидів CO2 на 93,7 тис. т

Інші

Скорочення видатків з міського бюджету на оплату спожитих паливно-енергетичних ресурсів

Строк реалізації проекту

2018 - 2019 (розпочато у 2017 році)

Строк життя проекту

20 років

Орієнтовні обсяги капітальних витрат, без ПДВ

Всього, в тому числі:

550,7 млн грн

21,2 млн USD

Послуги консультантів

13,0 млн грн

0,5 млн USD

Облаштування робочих місць та приладне оснащення служби енергоменеджменту

13,0 млн грн

0,5 млн USD

Впровадження автоматизованої системи енергомоніторингу (АСЕМ)

65,0 млн грн

2,5 млн USD

Модернізація та сервісне обслуговування систем автоматичного регулювання енергоспоживання

387,8 млн грн

14,9 млн USD

Непередбачені витрати

71,8 млн грн

2,8 млн USD

Джерела фінансування

1. Міський бюджет розвитку
2. Співфінансування учасників на засадах приватно-публічного партнерства
3. Кошти інвесторів

Показники ефективності проекту

Чистий дисконтований дохід (NPV)

290,4 млн грн

11,2 млн USD

Дисконтований строк окупності (DPP)

3,2 років

Внутрішня норма рентабельності (IRR)

32,6 %

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (NPVQ)

0,5

Питома економія на одиницю інвестицій, без ПДВ

12,4 кВт·год/USD


ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АДЕ

- Альтернативні джерела енергії

ГВП

- Гаряче водопостачання

ГЕС

- Гідроелектростанція

ДВС

- Дніпровська водна станція

ДРЛ

- Дугова ртутна лампа

ЕСКО

- Енергосервісна компанія

ЄБРР

- Європейський банк реконструкції та розвитку

ЄІБ

- Європейський інвестиційний банк

ЖБК

- Житлово-будівельний кооператив

ІТП

- Індивідуальний тепловий пункт

КМДА

- Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

КП

- Комунальне підприємство

КП "ГВП"

- Комунальне підприємство "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва"

МБРР

- Міжнародний банк реконструкції та розвитку

МЕП

- Міський енергетичний план

МФО

- Міжнародна фінансова організація

НКРЕКП

- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

ОСББ

- Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків

ПАТ

- Публічне акціонерне товариство

ПДВ

- Прибуток на додану вартість

ПДСЕР

- План дій сталого енергетичного розвитку

ПЕР

- Паливно-енергетичні ресурси

ПНС

- Підвищувальна насосна станція

СК

- Сонячний колектор

ТЕЦ

- Теплоелектроцентраль

ТНП

- Теплонасосний пункт

ТОВ

- Товариство з обмеженою відповідальністю

ТПВ

- Тверді побутові відходи

ФЧТ

- Фонд чистих технологій

DPP

- Дисконтований строк окупності

E5P

- Східноєвропейське партнерство з енергоефективності та довкілля

EnPC

- Енергетичний перфоманс-контрактинг

EPBD

- Європейська Директива по енергетичній ефективності будівель

IRR

- Внутрішня норма рентабельності

KfW

- Німецький державний банк

NEFCO

- Північна Екологічна Фінансова Корпорація

NPV

- Чистий дисконтований дохід

NPVQ

- Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу

SEAP

- План дій сталого енергетичного розвитку (абревіатура від англомовного найменування документа "Sustainable Energy Action Plan")

USAID

- Агентства США з міжнародного розвитку


 

Київський міський голова

В. Кличко